В ту годину

Вечір проходив надзвичайно. Вельзевул прийшла в дім Гавриїла щоб познайомитись з батьками, що може буде кращим за це?

Атмосфера, на диво, була спокійною, мати мило розмовляла з нею а батько деінде в розмові згадував якісь смішні історії в тему. Його батьки справді були малими людьми, і, здається, не були проти їх стосунків, тепер Вельзевул дивується, чому не можно було раніше познайомити?

Вельзевул, як і хлопці, була на ночівлі, але у Гавриїла. Отримуючи вже який за рахунком дорослий жарт від батька Гавриїла, вони пішли в кімнату.

–Як тобі у нас?–запитав Гавриїл

–Надзвичайно. Якщо чесно, думала, що розмова буде більш напруженою–видохнула Вельзевул

Вона була одягнута в смугастий костюм, але вирішила одягти довгу чорну спідницю, щоб не лякати своєю “чоловічністю” звичайних християн, все ж таки знайомитися з батьками прийшла, і що, що на вулиці -40°? Треба завжди бути гарною. Добре, що вона взяла домашній одяг, і їй не прийдеться тонути в одежі Гавріїла чи спати в костюмі.

Вийшовши із душа в футболці KISS (яка у неї з 6 років), Вельзевул впала на м’який матрац розкладачки і дивилась на закохане обличчя Гавриїла.

–Що ж, день сьогодні був гарний, я вперше побула у тебе в кімнаті–Вельзевул трохи замислилась–але я не бачила кімнату Азирафаїля…–

–Ох, краще туди не заходити, там у нього власна бібліотека і може бути трохи пильно…Хоча признаю, він прибирається там через день–

–Маленький книжний робот–

–Можно і так сказати–

Вони спокійно заснули в гарному настрої.

Під ранок Вельзевул вже чекала Гавриїла, щоб подарувати новорічний подарунок.

Коли той прокинувся його зустріла обкладинка Бадді Холі. Це була платівка з його піснями і, звісно ж, перша пісня була “Everyday”.

–Я не знаю на чому ти будеш її слухати, але я нічого більше не вигадала–

–У Азирафаїла є пристрій щоб слухати платівки, то ж це надзвичайний подарунок–казав щасливий Гавриїл–у мене теж є подарунок, але він напевно тебе не так вразить–

Він дав гарно запаковану коробку. В ній лежали: чорно-червона смугаста краватка; якась гарна, червона смужка, яку зазвичай одягають випускники, але на ній було написано “Лорд Пекла”, а під низом був темний светр.

–Гавриїле–почала Вельзевул–це про сто надзвичайно!–вона обійняла коханого і солодко поцілувала його

Вона пішла додому в ще більш гарному настрої ніж вчора.

Зайшовши в дім вона краєм ока побачила двох людей на кухні.

Це були Кроулі та Азирафаїл, які доїдали якийсь салат. Азирафаїл сварив Кроулі за те, що той їсть з миски, а не з своїй тарілці, але Кроулі просто їв далі, вони не голосно засміялись.

–Бачу вчора була гарна ніч–сказала Вельзевул коли зайшла на кухню

Азирафаїл трохи почервонів і забігав поглядом по столу, а Кроулі майже впав в миску з олів’є .

–Так, вчора дійсно було добре–все таки сказав Янгол

Вельзевул трохи здивувалася реакцією хлопців, але не стала над цим замислюватись, що б ну них там не було–це їх діло.

–Ну і чудово. Кроулі, залиш і мені трохи салату–

–І ви будете їсти з миски де була його ложка!?–здивувався Азирафаїл

–Мені не звикати–посміхнулась Вельзевул

Ранок теж був чудовим.

ПЕЧІВКО☆