Фанфіки українською мовою

    Черговий шкільний день закінчено та я іду з Такаґі по будинках. Я міркував про майбутній шкільний похід і планував розіграші. Ніщо не передбачало біди.
    — О, дивись, хтось впустив, — сказала майстриня дражнилок і підняла з землі якийсь листок. Ну упустив, що з т…

    Карта скарбів
    Лист А4 і грифель, м’ята, складена вчетверо, власник: ??? Юмі
    Міцність: 5/7

    Вивчаючий погляд +2

    Карта скарбів!?

    Місія: Скарби?
    Волею долі до Вас потрапила карта із таємничими позначками. Хто від такого відмовиться? Дотримуйтесь підказок!
    Додаткове завдання: знайдіть скарб
    Нагорода за основне завдання: ???, значне підвищення навички Вивчаючий погляд, +150 досвіду
    Нагорода за додаткове завдання: скарб, розблокування ???
    Штраф за провал: ???
    Відмова неможлива

    Волею долі? А чи не волею однієї богині, що спостерігає за мною? Що ж робити: йти одному чи з Такаґі?
    — Це ж мапа, мапа скарбів! Слухай, давай знайдемо їх?
    Походу, вибір зроблений за мене.

    ***

    — Отже, починати треба від крамнички солодощів, отже, звідси. Далі треба йти до статуї?
    — Так, до статуї Одзіно-сана, — я про всяк випадок забрав у неї карту і тепер ми дотримувалися дивних вказівок власника.
    — Наша кінцева мета — велике дерево, га? Але що це за символ поряд із ним? — її палець вказав на коло, де були намальовані якісь лінії.
    — Гадки не маю. Може, ми дізнаємось, коли дістанемося туди? — я висловив своє припущення.
    — Ось чого я ще не розумію… Чому почерк відрізняється? Цю карту писали двоє?
    Писали двоє, а власник картки один? І справді дивно, але я сказав інше:
    — Добре, тепер ліворуч до зламаного дерева.
    Такаґі, щось радісно мукаючи собі під ніс, швидко йшла вперед. Вона поводиться так по-дитячому! Навіть не знаю чому, але мені це здається милим, чи що? От би вона частіше себе мило поводила, а не дражнилася~

    ***

    — Зламане дерево!
    — «За зламаним деревом повернути праворуч і пройти двадцять п’ять», — прочитав я інструкцію. — Двадцять п’ять чого?
    — Кроків, мабуть. Почнемо.
    Раз, два, три, чотири, п’ять…
    — Гей, Нішиката, що ти сподіваєшся знайти там? — раптове питання.
    — Не знаю, що цінне? — нагороду за місію, але я не можу це їй сказати. Цікаво, що за нагорода за знаходження скарбів? Що система планує відкрити мені?
    — А раптом ми знайдемо еротичну книжку? Це теж цінність у певному сенсі. Що ти будеш робити? — почала вона дражнитися.
    — Не збивай мене, будь ласка.
    — Я теж рахую кроки, не хвилюйся. То що, зазирнув би?
    — Ще чого! — з чого це вона раптом зациклилася на цьому?
    …двадцять три, двадцять чотири, двадцять п’ять!
    — Хмм, схоже, це дерево, Такаґі. А де скарб? — почав я озиратися.
    — Може, закопаний, — відповіла вона, — Давай оглянемося.

    Обійшовши дерево, я знайшов на ньому напис. Присівши, я прочитав: «Масао та Юмі». Якщо Юмі — це власник карти, то хто такий Масао?
    — Такаґі, подивися! Тут вирізані імена.
    — Хлопчика та дівчинки? — вона подивилася через моє плече.
    — Що це за таке місце? — здивовано видихнув я.
    Такаґі ж задумалася, піднісши руку до свого підборіддя, а через десять секунд сказала:
    — Слухай, покажи карту!
    — Ось, дивись. Що ти хочеш побачити?
    Вона підійшла до мене і тицьнула пальцем у карту, зачепивши моє вухо:
    — Пам’ятаєш той дивний знак? Якщо придивитися — можна помітити, що він схожий на слово “поцілунок”, отже, ця карта веде в те саме місце, де вони, Масао та Юмі, вперше поцілувалися!
    — Навіть якщо й так, то навіщо вони карту склали?
    — Може, щоб не забути, де це сталося? — Такаґі встала і промовила. — Якщо це так, то це дуже романтично.
    І як мені тоді цей скарб забрати? Не підкажеш, Система? Поки я думав, дівчинка продовжила:
    — Поцілунок, значить? Тут рідко хтось ходить, цілком слушне місце.
    Вона що, чекає на якусь реакцію? Ну, ні! Покрутившись на місці, вона сказала:
    — Що ж, ми розгадали таємницю. Пішли додому?
    — Т-точно! — добре, що вона перша щось сказала.
    — Ти засмучений? — раптом запитала.
    — Чого б це?
    — Тому що не знайшов еро-книжку, — ох уже це дівчисько!
    — Я й не сподівався!

    ***

    Місія «Скарби?» завершено!
    Нагорода: місія «Гаряче серце», +30 до навички Вивчаючий погляд, +150 досвіду
    Нагорода за додаткове завдання недоступна, умови не виконані

    Рівень підвищено!
    Ви отримали 1 бонусне очко, яке ви можете вкласти у будь-яку характеристику
    Ви отримали +10 до максимуму ОВ

    Нагорода за місію — інша місія? Прям квестовий ланцюжок вийшов … Гаразд, що за місія хоч?

    Місія: Гаряче серце
    Такагі знає дуже багато про Вас, а ви про неї? Настав час вирівняти шанси і розкрити її секрет за чотири дні!
    Додаткове завдання: використайте секрет собі на благо
    Нагорода за основне завдання: ???, підвищення навичок Проникливість та Читання невербальних знаків, +400 досвіду
    Нагорода за додаткове завдання: ???, розблокування ???, +600 досвіду
    Штраф за провал: ???, ???, ???, ???
    Відмова неможлива

    І знов мені не дають вибору. Чому відмова неможлива? Чому в додаткових нагородах той же пункт про розблокування чогось? Система, не хочеш сказати?
    Посидівши на підлозі своєї кімнати і почекавши казна-що, я вирішив глянути, скільки залишилося до розвитку погляду. Виявилося, що залишилося зовсім нічого — якихось 12 рівнів та підвищення у кишені, а разом із ним, можливо, й більше користі від нього. Переглянувши свій статус, я вирішив спробувати створити нову навичку, яка може допомогти мені виконати місію…

    ***

    Через дві години…

    Новий навик: Гіпноз (активний)
    +10 досвіду за відкриття

    Гіпноз (активний) (початківець) р. 1монетку ліворуч, монетку праворуч… А це точно спрацює?
    Шанс загіпнотизувати опонента при застосуванні – 40,2%
    Шанс успішного навіювання загіпнотизованому опоненту — 15%
    Час дії гіпнозу — 21 секунда
    Час застосування — 17.5 секунд

    Дві години … Дві години я мотав перед мордою дворового кота монеткою на мотузці, щоб отримати результат! Перші кілька хвилин я був спокійний, а далі я все більше й більше дратувався через те, що Система не давала мені того результату, якого я так хотів. Благо, кіт з якоїсь причини не уникав мене і вирішив подивитися, чим це закінчиться. Зате я отримав якусь іншу навичку за півгодини:

    Загадкова дія (активний) (початківець) р. 3«Він що, кішку намагається загіпнотизувати? Ох уже ці діти!» — якийсь старий.
    Шанс введення опонента у ступор при застосуванні – 12,2%

    Дуже смішно. Але головне — я отримав навичку гіпнозу, тож залишилося тільки його використовувати на Такаґі. Звичайно, час застосування, дії та успішної команди пригнічує, але у степу й хрущ м’ясо. Залишилося тільки застосувати його на це дівчисько і з’ясувати, що воно таке приховує!

    ***

    Наступний день. Вдало склалося, що сьогодні день, коли я з Такаґі чергую, адже мені ніхто не завадить! Де ж вона…

    — Доброго ранку, Нішиката, — дуже вчасно! – Що це в тебе?
    — Добре, Такаґі, — відповів я, трохи піднявши за нитку монетку. — Так, просто спробував зробити… Вчора було цікаве шоу про гіпноз і подумав, що це круто.
    — Хочеш спробувати? — очікуване питання.
    — Ні-ні, Такаґі. Це ж вся постанова була, я ж не дурень, — награно відповів я.

    Управління мімікою +1

    — Тоді спробуй на мені.
    — А? Навіщо? — аби не посміхнутися, аби не спалитись!
    — Та годі тобі! — Такаґі підсунула стілець і сіла переді мною, — Починай.
    — Хммм. Добре… — я підвів монетку до її очей і почав говорити фрази, які колись почув в одній передачі, — Уяви себе посередині моря. Ти неспішно поринаєш на дно, знаходячи все більший спокій з кожною секундою. Повз пропливають риби, ти бачиш сяйво сонця на поверхні води. Твої очі повільно заплющуються, ти хочеш спати.
    Погляд Такаґі затьмарився, а очі перестали стежити за монеткою. Начебто ефект досягнуто.

    Такаґі ???
    Людина, 13 років, жіноча стать
    Ефекти: гіпноз

    Швидко перевіривши її поглядом, я приступив до плану:
    — Підніми руку… Опусти руку… — після виконання контрольних наказів я продовжив, — розкажи свої секрети.
    — При зустрічі з Нішикатою я завжди його дражню, — беземоційним голосом почала вона, — мої пахви бояться лоскоту. Я створ… — раптом Такаґі стрепенулася і сказала нормальним голосом, — здається, не працює. Хоча я наче трохи задрімала…  Сподіваюся, ти нічого непристойного зі мною не робив?
    Не встиг. Бодай його чорти вхопили! І не попросити її ще раз підіграти мені.
    — Н-нічого я такого не робив, — зобразивши хвилювання, відповів я.
    — Тааак? А раптом ти поцілував мене? Хто тебе знає?
    — Та не став би я цього робити! — непідробно розлютився я.

    Ось так план із гіпнозом провалився, а до шкільного походу залишився день.

     

    0 Коментарів