Її цигарки з капсулами.

На годиннику в напів-темній кімнаті блимало 04:07, в кімнаті було спекотно, і тільки свіжий потік холодного повітря в обличчя змушував мене трохи зморщитися та покритися мурашками, поки я стояла біля відкритого вікна, а в моїх руках тліла сигарета з неприємним запахом від якого роз’їдає ніс. Ні, я не люблю курити і мені гидко від цигарок, але тільки в такі моменти я можу романтизувати своє життя, стоячи біля відкритого вікна в одній лише тонкій майці. Я не встигла помітити, коли цигарки з підліткової спроби здаватися крутішою стали моральним заспокоєнням. Я люблю літні ночі, коли тепле але приємне повітря розтріпує моє волосся, а дим летить все далі від нашого вікна, несучи за собою всю тривогу, що накопичилася разом із вже закритою сесією. І це не було б наскільки до біса приємно, якби я не робила це в спробах перевести дух і заспокоїти серце, що колотилося після того, як останні дві години пройшли в нашому ліжку за сексом, під кінець якого я мало не померла від нестачі повітря. Я можу стояти біля вікна десять хвилин, пів години, годину чи дві, просто стояти затягуючись її сигаретами з капсулами і думати про все, доки не почую тихі кроки позаду. Стою мовчки і чекаю, чекаю доки моя внутрішня тривога піде разом з її обіймами з спини. Охоплюючи мою талію в кільце руками, вона притискається до мене оголеним гарячим тілом, залишаючи поцілунки в мене на шиї та плечі, доки я заплющую очі від довгоочікуваного відчуття тепла, спокою та турботи, знову випускаючи дим. Повільно обертаюсь, перекладаю її руки собі за шию, притискаючи за стегна ближче. Зараз мені потрібні тільки трепетні довгі обійми, поки я неспішно веду доріжку поцілунків від ключиці до мочки вуха, зупиняючись я промовляю тихе «я люблю тебе», затягуючи її в поцілунок.