Вісімдесят вісім

Примітка:

88 (— — –./– — –.): — любов і поцілунок у радіожаргоні

Драко думав. Це не було чимось новим для нього — думати (на відміну від деяких інших рудоволосих чарівників). Але сьогоднішні міркування йому не сильно подобалися. Наприклад, чому Герміона замість того, аби задоволено стогнати у нього на колінах, сумно зітхала на сусідньому стільці? Або чого у п’ятницю вони напиваються у барі, а не роздягають одне одного дорогою до їхньої спальні?

Добре, зараз вони п’ють, бо вже третій варіант бюджетного запиту для наукових досліджень Герміони відхилили, і їй конче треба було абстрагуватися від роботи. І саме через це вона хандрила — а не тому, що сьогодні їй не випала чудова можливість полапати Драко де можна і не можна.

(Їй можна всюди).

Але це б потішило його еґо — якби Герміона сумувала саме через нього. Хоча куди ще більше. Подумайте тільки: ви — Драко Мелфой. У вас грошей стільки, що вистачить обсипати монетками українського залізопуза так, що й голови його не буде видно. А потім ще одного. І ще залишиться на купівлю будинку в центрі Лондона.

Також ви неймовірно гарні, маєте успішну кар’єру аврора, і найголовніше — Герміона Ґрейнджер обрала вас як партнера по життю. Хтось каже, що Гаррі Поттер це обраний? Брехня. Справжнім обраним є Драко Мелфой, і він дуже сильно цим пишається.

Шкода тільки, що вищезгадана найрозумніша відьма цього століття не звертала зараз на нього увагу. Але то не страшно. Драко знав: інколи їй треба трохи часу на усамітнення.

І тому, з головою на барній стійці, Герміона мовчазно сумувала.

А Драко, як вже було згадано, думав. Думав про проблеми.

Насправді проблема у нього була тільки одна. Але неабияка: сказати три найзаповітніші слова Герміоні Ґрейнджер. Так-так, ті самі.

Способів це зробити — купа. Можна купити тисячу троянд та їхніми пелюстками викласти серце під вікнами вашого кохання. Або замовити вечерю в найкращому ресторані Лондона та підкупити оркестр, аби той грав романтичні пісні декілька годин поспіль.

Також можна взяти за приклад Гаррі Поттера, бо куди ж без нього: організувати маґлівський літак, який напише у повітрі ваші щирі почуття.

Тільки не робіть як Луціус Мелфой. Той купляв одного нового павича на кожен рік спільного життя з леді Нарцисою, і подружньому життю це особливо не допомагало.

Тому так, варіантів багато. Однак, усі вони не підходили Драко.

Нудно. Нецікаво. Неоригінально. Недостатньо екстравагантно для освідчення у коханні Герміоні, найгеніальнішій та найпрекраснішій жінці в Англії. Ні, у всьому світі.

І Драко точно знав, що готовий до такого вчинку. Як мінімум тому, що вже це робив — приблизно двадцять три рази. Вночі, коли Герміона мирно сопіла на сусідній подушці. Зранку у ванній кімнаті, коли вона купалася, а Драко вмивався в умивальнику поруч. Він закодовував ці три слова у квітах, які дарував їй просто так, і писав рунами в пилюці на каміні.

Шкода тільки, що поки ні один варіант йому не подобався. Але Драко на те і Драко — він ніколи не зупинявся перед труднощами.

Сьогодні чоловік випробовував спосіб під номером 88, який іронічно мав цю ж цифру у своєму виконанні. Вже неіронічно, але про нього Драко дізнався від Німфадори Тонкс, яка дуже й дуже наполегливо змусила аврорів під своїм керівництвом — а отже, абсолютно всіх аврорів у Лондоні — вивчити азбуку Морзе.

Звідки вона дізналася про її існування все ще залишалося таємницею.

Ви знаєте, що Драко завжди підходить до будь-якого завдання з повною самовіддачею? Ну тепер будете знати. А тому почав він із самих основ, які й відкрили йому деякі цікаві факти. По-перше, азбука Морзе прекрасна. Крапка, пояснень не буде. По-друге, вона має багато-багато скорочень, адже «відбивати» кожну букву окремо стане тільки ідіот.

Скорочення «88» означало любов. Любов та поцілунки, якщо точніше.

І Драко, який просто зобов’язаний бути ідеальним у всьому, взявся цілими днями настукувати ці дві цифри. Практикувався.

Тук. Пауза. Тук. Пауза. Тук. Пауза. Тук. Тук.
А потім ще раз.
Тук. Пауза. Тук. Пауза. Тук. Пауза. Тук. Тук.

Робив він це й зараз.

Після чергового тук голова Герміони, перед цим повернута до нього кипою пухнастого волосся, піднялася та показала її гарненьке обличчя. От тільки погляд у жінки був якийсь… замучений.

— Драко, заради Мерліна, — хриплим від алкоголю та тривалого мовчання голосом промовила відьма. — Ти або вже скажи, що любиш мене, або перестань тарабанити пальцями. У мене й так голова болить, і ти ще тут зі своєю азбукою Морзе. Задрав. Я ж казала Німфадорі, що це тільки боком вийде…

— Га? — швидко постарався засвоїти нову інформацію Драко.

— Не гакай. То вишіптуєш мені ночами та не даєш поспати нормально. То пишеш руни, а мені потім камін протирати, бо я помічаю пилюку. Міг би краще вологе прибирання зробити, а не малювати свої каракулі. Я тебе прошу, зав’язуй із цим. Ми п’ять років зустрічаємося, а ти-

Він перервав її. Частково тому, що сперечатися з Герміоною було його найулюбленішим хобі. Але була й інша причина.

— Я люблю тебе.

Слова з легкістю сформувалися на його вустах. І так само легко з них злетіли — кінець кінцем, Драко вже стільки разів їх казав.

І мабуть, ще буде казати все своє життя.

— Нарешті. Я теж тебе люблю, — тихо відповіла Герміона, не ховаючи широкої посмішки на обличчі. І більш серйозним тоном додала: — Але святкування потім. Їдемо додому. Бюджет сам себе не переробить.