Вірш

Ти дещо більше ніж людина

Ти мій океан,цвітіння сакури в саду

Тебе кохаю до нестями,

але відкрити таємницю я боюсь

Ти наче зорі серед неба

Такі яскраві і палкі

Ти як сон що приходив серед ночі

Що заставляв гірко плакать у глибині душі

Як фото твої переглядала слізьми ще більше  я вкривалась

Я б з радістю забула твою постать

Та забути це все не спроможна

Як серед бою дівчинка мала

Я собі лягала на землю тихо

Щоб не чути того болю й крові,

Гармат любовних та скорботних

Якби ти знав,що мить з тобою

Для мене-це щось неземне,

Коли пригорнеш ти  рукою

Мене.. До себе..

душа моя як квітка розцвіте