Вікна старих кімнат

Компанія слизеринців сиділа в купе Хоґвортського експрессу і щось активно обговорювала, в момент, коли з-за дверей почувся тихий стукіт.

– Гей, до вас можна? – спитала чорнява  дівчина, років 17-ти на вигляд

Звісно можна, Кетрін, ти ще питаєш – відповів Блейз

– Де ти так довго була?Ми шукали тебе по всій платформі

Хлопець з каштановими кучерями театрально надув губи

– Мерліне, Тео, я ж староста, в мої обов’язки входить провести всіх першокурсників на платформу і посадити в купе

Катерина всілася біля Пенсі і протяжно видихнула, поправляючи значок

Хлопці й дівчата дружили ще з глибокого дитинства, коли їхні, на той момент ще молоді батьки приходили в гості один-до-одного, ця дружба була перевірена роками.

Цьогоріч студенти закінчили шостий курс, попереду були три місяці літніх канікул, в найближчому часі вони мали отримати мітки і стати смертежерами, як їхні батьки.

–Великий Салазаре, я так переживаю на рахунок Темного лорда

–Дафно, невже ти належиш до тих індивідуумів, які думають що Темний Лорд – безжалісна машина для вбивств, яка не має ні жалю, ні почуттів?

Драко, який до цього моменту не сказав ні слова дивився на дівчину з неприхованою симпатією, дівчина давно йому подобалася

– Ну не марно ж про нього ходять такі чутки

–Чутки потрібні для образу, Лорд має наводити страх у тих клятих блуднокровок, які намагаються підлити дурманливе зілля в нашу їжу

Катерина награно фиркнула на останніх словах, Розьє відкрито ненавиділа зрадників крові і маглонароджених, що було повністю виправданим, адже високошанований Дамблдор, якого так обожнювали ґрифіндорці, уже котрий раз ставав на перешкоді їхньому Лорду.

Хоґвортський експрес мчав на шаленій швидкості, а студентам факультету змій вже не терпілося повернутися в рідні маєтки

–Земля викликає Катерину!

Асторія вчіпилася в передпліччя дівчини і не жаліючи трясла нею

Катя ліниво підняла голову і подивилася на слизеринку

– Та чую я, чого ти гарлапаниш на цілий вагон?

– Хто буде нашим деканом наступного року? Чула, що лорд планує зробити Снейпа директором

–Асторія, ну звідки мені знати

–Ти ж староста, хіба Снейп не казав тобі нічого?

–Те, що я староста не надає мені права чіплятися до декана з сотнею тупих питань по типу цього

Грінгас фиркнула, а Катерина відвернулася до вікна, в яке дивилася до суперечки

–Оооу, Розьє сьогодні не в настрої

–Закрий рота, Малфой

Компанія гучно засміялася і продовжила спілкуватися

Хоґвортський експрес прибув на вокзал Кінгс-кросс, діти поспішно витягали свої валізи з речима та домашніми улюбленцями

Підлітки попрощалися і розійшлися в різні сторони, де їх вже чекали батьки

Катерина не спішно йшла по перону, шукаючи батька поглядом

Незабаром вона побачила високого чоловіка в класичному костюмі-трійці, який розмовляв з не знайомимом для дівчини чоловіком

–Доброго вечора

Слизеринка підійшла блище до батька, та кивнула незнайомцям

– А ось і моя донька, Катерино, знайомся – це містер Ейвері і його прекрасна дружина

Іларіон усміхнувся доньці та кивнув на пару

Незнайомець у чорному простягнув дівчині руку, Катерина в спішці поставила валізу на землю і подала руку шатенові.

Міцні мужчинські пальці обхопили тендітну руку молодої дівчини, губи чоловіка доторкнулися до тильної сторони долоні

– Адам Ейвері, місс, радий знайомству

– Катерина Розьє, взаємно

Катерина легко кивнула головою та повернулася до батька

– Місс Розьє, я така рада побачити вас!

Іларіон багато розказував про ваші успіхи у навчанні

Міссіс Ейвері була білявою, пухкенькою жіночкою, років на вигляд сорока. Ця особа викликала в Катери недовіру і огиду, адже її манера була просто нестерпною

Проте, дівчина добре трималася в таких ситуаціях і ввічливо відповіла:

– Навзаєм, місіс Ейвері

Жінка посміхнулася і повернулася до свого чоловіка

–Щож, Адаме, був радий з вами зустрітися, але нам вже пора повертатися в маєток

–До скорої зустрічі

***

Катерина з батьком трансгресували до маєтку Розьє, в будинку стояла мертва тиша, адже братів та сестер в дівчини не було, а мати загинула коли маленькій Каті не було й чотирьох років.

– Переодягайся скоріше і спускайся вечеряти

Іларіон завжди ставився до доньки з турботою, хоча моментами й був строгий. Чоловік добре розумів, що без матері дитині, а особливо дівчинці буде дуже складно.

Катерина добре знала що її батько – смертежер, максимально наближений до Темного Лорда, проте це ніколи її не бентежило.  Їхні взаємовідносини були побудовані на довірі.

Брюнетка неспішно піднімалася сходами. Останні дні давалися їй дуже важко, а шкільні екзамени забирали в дівчини останні години сну.

–Ріккі!

Домовий ельф з’явився перед слизеринкою в ту ж хвилину

– Молода господиня кликати Ріккі?Ріккі такий радий, що господиня вдома!

– Привіт Ріккі, рада тебе бачити!)   Поскладай будь ласка мій одяг, я буду на низу

Домовий ельф Розьє часто сиділа з Катериною, коли та була ще маленькою.

– Батьку! Я вже тут

– Прекрасно, як твої справи в Хоґвартсі?

– В загальному добре, але я дуже стомлена. Навчання займає багато часу і сил

– Завтра відбудеться зібрання смертежерів, лорд хоче щоб ви були присутні

– Оу, вже завтра ми здобудемо мітки? Я думала це станеться не скоріше липня

– Ні, думаю Лорд розкаже вам свої плани на вас і ваше подальше навчання

– Навчання? До нового навчального року ще три місяці

– Так, ви будете додатково вивчати те, чого немає в шкільній програмі

– Нові форми заклинаннь?

– Не тільки, будете підтягувати всі напрями

– А хто буде нас вчити? Батьки?

– Не знаю, Катерино, побачиш на зібранні

– Ну тааату

– Все, не  мороч мені голову, йди спати

– На добраніч!)

Катя посміхнулася батьку й пішла на гору.

Увійшовши в кімнату дівчина відчула неабияку ностальгію побачивши книжкову шафу, з своїми старими книгами.

Як не дивно решту вечора дівчина провела з чашкою чаю та книгою в руках