Візит

Робота на Кінк-Бінго для https://t.me/fanfictionua

Кінк: Чужі

Примітки і все таке: Оскільки не могла визначитися, про кого писати, вирішила дати максимум абстракності. Головний герой – Людина Задовбана. Мій перший оріджинал, ги-ги.

__________________________________________________________

Цієї ночі потвора знову прийшла до нього. Хоча він уже не відбивався так люто, але, для того, аби не зненавидіти власну слабкодухість, зробив кілька спроб вирватися. 

Як і раніше, вони виявилися марними і він вилаявся крізь зуби, готуючись пережити чергове приниження. 

Гидота, яка навідувалася мордувати його, тоді коли на небі сходив місяць-молодик, ніби сплетена із лози та покрученого коріння, тхнула прілим листям. Цей запах давно став найненависнішим у його житті. Іноді йому здавалося, що він увесь просякнутий ним, ніби й сам гниє зсередини і сконати – справа лічених днів. 

На щастя (чи горе), це було всього-навсього наслідком циклічного насильства, яке ось-ось мало повторитися. 

Мокрі від дощу гілки полізли йому під футболку, змушуючи здригатися від огиди і холоду. Здається, кожен м’яз в тілі напружився від злості та очікування невідворотного. Одна гілка торкнулася його губ і він вкусив її з усією силою, на яку був здатен. Потому ж одразу сіпнувся й скрикнув, бо падлюка дісталася до його члена і тепер стискала, немов лещатами. 

Скориставшись нагодою, гілляччя набилося йому до рота, змушуючи змочити себе слиною. 

В голові паморочилося. 

Різкий спазм у шлунку приніс із собою нудоту, та на щастя, мерзенне створіння вирішило, що вже досить, пора переходити до основної справи. 

З нього зірвали полинялі піжамні штани, ніби демонстративно позбавляючи останнього захисту і штовнхулись поміж сідниць. Якби можна було б вбивати поглядом, патороч вже звалилась би мертвою. Нажаль, він так не міг і лишалося тільки терпіти й сичати прокляття, як та змія, відчуваючи, як в нього протискається сплетіння гілок. Майже нерозбірливу безперервну лайку перервав гучний зойк від того, що воно сягнуло його простати. 

А далі – було тільки гірше. 

Потвора рухалася в ньому, на ньому, оплітала все тіло, не даючи поворухнутися, тисла на груди, обвила горло, заважаючи дихати. В очах почало темніти і він забився, як птах, пійманий в сіті. 

Його не збиралися вбивати, але тіло почало інстинктивно опиратись загрозі смерті. Намарно. 

Перед очима заходили багряні кола і його свідомість нарешті згасла.

***

Коли він прокинувся похмуре світло вже зайшло до кімнати. Боліло все тіло, але найбільше – між ніг. 

Хотілося вилаятись, але в горлі пекло вогнем. Хотілося здохнути, але це було безвідповідально. В нього багато роботи. Клієнти точно не оцінять самогубства того, хто мав би реставрувати їхні аукціонні лоти та сімейні реліквії.  

Хоча й не одразу, та він змусив себе підвестися і спираючись на стіну тремтячою ходою почвалав до ванної. 

Попереду був дуже насичений день. І нічний візит не мав ставати на заваді.