Відьма

Меланія сидить на дивані, а Морена нервово ходить по кімнаті. Хлопець не так давно прокинувся, а Арес з Агнес досі не повернулися.

Хлопець представився Владиславом, та розповідати нічого не захотів. Це одразу викликало підозри у Морени, але Меланія виявилась з нею не згідна.

Дівчата вирішили дати йому трохи часу, до приходу друзів.

На дворі вже зовсім темно. Морена ще раз підходить до вікна, заглядає туди. Коли нічого нового там не бачить, сідає на диван до демониці.

Двері відчиняються. Першою входить вампірка, вона занадто швидко йде до себе в кімнату.

Арес входить слідом за нею. Він замикає за собою двері й сідає на крісло. 

— Ну що? — запитує нетерпляча відьма.

Меланія відкидається назад і складає руки на грудях. Вона ледь чутно, спокійно видихає. Коли вони всі разом вона відчуває себе набагато безпечніше.

— Я трохи розпитав про це в Олександри. Вона сказала, що можна найти книги в церковній бібліотеці.

Меланія морщить носа. Не дивно, що демониця не любила церков.

— Тільки не це, — каже білявка.

— Це наш єдиний варіант.

— Можемо ще в діда Івана запитати, — подає ідею Морена.

Дід Іван був єдиним, хто позитивно ставився до лісних жителів. Морена теж його дуже любила, доглядала за ним з самого дитинства, пам‘ятала малим. А коли той був парубком, то нагадував їй колишнього коханого. Діти його давно переїхали до столиці та не живуть з ним, іноді влітку приїжджають внуки, та Морена все одно найбільше допомагає йому. 

Меланія закочує очі. Вона ставилась до цього досить скептично. Безумовно, старий їй подобався, та вона розуміла, що в такому віці він їм може будь-що наговорити.

— Добре, — зітхає Арес, втомлений суперечками, — Що з хлопцем?

— А що з Агнес? — міняє тему Меланія.

Арес розпливчасто знизує плечима. Він впевнений, що Агнеса не хотіла б, щоб про те що сталось біля річки знали всі.

— Вже пізно. Давайте все завтра вирішимо, — каже відьма.

Демони переглядаються і врешті решт всі погоджуються з цим рішенням. Хлопця – Владислава вирішили перемістити до кімнати Меланії на ніч.

Наступний ранок починається, як і решта інших. Всі, крім Агнес і нового гостя снідають.

— Арес, давай сходимо на базар сьогодні? — запитує Морена, трохи нахиляючи голову.

Хлопець киває їй у відповідь.

— Думаю, в неділю нам все-таки прийдеться піти в церкву, — несподівано для всіх каже Меланія.

З кімнати чується крик. Всі здивовано переглядаються між собою.

— Якщо, Агнес щось йому зробила, то я її знищу, — каже білявка і першою кидається до кімнати.

Морена та Арес йдуть слідом за нею. Коли вони опиняються в кімнаті Меланії, то спостерігають дуже цікаву картину.

Вампірка в одній спідній білизні нависає над хлопцем. Сам хлопець весь почервонів і зливається зі своїм волоссям.

Меланія грубо хапає дівчину під лікоть і зіштовхує її з ліжка.

— Ти геть здуріла, Агнес?!

Дівчина втрачає рівновагу і ледь не падає, але Арес її вчасно підтримує.

Агнес зовсім не відчуває себе присоромленою, навпаки гордо задирає голову.

— Я прийшла просто познайомитись.

Морена усміхається і спирається об двері.

— Гола?

— Пфф, ви не там ворога шукаєте.

Вампірка висмикує свою руку з хватки Ареса і відступає від нього на декілька кроків.

— Не думаєте, що щось тут не так? — запитує Агнес, — Ми вже тисячу років сидимо в цьому клятому лісі та нічого такого не відбувалось, а тут раптом з‘являється якийсь клоун і йому вдається вкласти контракт з вигнаним демоном. Це ж абсурд!

— В нього травма, дай йому трохи часу, — каже Меланія та оглядає хлопця.

Агнес злісно сміється.

— Аби це нам потім боком не вилізло.

Вампірка, як ні в чому не бувало зникає.

— Владиславе, ти як? — запитує Морена, — Агнес буває трохи…

— Агнес буває не трохи стервом, — злісно каже Меланія.

Арес з підозрою оглядає хлопця, слова Агнеси змусили його задуматись.

— Морено, якщо хочемо встигнути на базар, потрібно вже йти.

Руда киває і теж спішить збиратись.

Вже за пів години вони опиняються на ринку.    Багато людей шугаються їх, уникають поглядів. Коли Морена хоче купити потрібні їй речі, продавці грублять їй і кажуть подвійну ціну.

— І для якого біса хранителі, якщо до нас таке ставлення? — хмикає Морена, йдучи все ще з порожньою корзинкою.

Арес йде за нею, немов темна хмара.

— Відьма! Відьма!

З криком пробігає купа дітей, всі кидаються каменюка в Морену. Дітлахи штовхають її та навіть збивають з ніг.

Люди з усмішками дивляться на неї. Арес вже протягує їй руку, щоб допомогти встати, та біля неї опиняється давній знайомий.

Денис, той, що топтав її клумби. Він теж стурбовано дивиться на неї й теж протягує руку.

Морена не приймає допомоги від жодного хлопця.

— Ти як в порядку? — запитує світленький хлопчина.

Арес мовчить.

— Я в нормі.

— Глянь на неї, не дарма кажуть, що відьма. Такі хлопці біля неї.

Кажуть дівчата, вони виглядають, як однолітки рудої. 

Морена підтискає губи. Вона вже мала б звикнути, та дуже образливо таке чути. Особливо тоді, коли вона нічого злого їм не зробила.

— Боже, як зиркає на нас, — каже одна з дівчат, найсміливіша, — Якісь проблеми, відьмо?

Всі селяни вже зібрались навколо них. Деякі хіхікають, дивлячись на приниження Морени.

Відьма різко зіскакує з землі та швидкими кроками наближається до дівчат.

— Це в тебе якісь проблеми. Що я тобі зробила?!

Вона злісно стискає в руці камінь, який непомітно взяла на землі. 

Та сама нахабна дівчина робить крок вперед, складає руки на грудях і загрозливо дивиться на неї.

— Ви чули, що відьма каже?! Як ти смієш, брудне дівчисько, таким тоном зі мною говорити?

Селяни схвально кричать. Підтримують все, що каже нахабка про відьму.

Морена вже хоче щось сказати у відповідь, але та дівчина дає їй ляпаса. Її голова аж повертається у правий бік. Морена відчуває пекучий біль і далі вона вже не думає.

Вона сильно б‘є камінцем в голову дівчини. Всі здивовано охають. Деякі спішать на допомогу їй. Відьма зовсім себе не контролює і б‘є її знову. Зі скроні йде кров і це тільки додає запалу.

Коли Морена хоче знову вдарити Арес відтягує її за руку.

— Заспокойся, Морено, на нас і так всі дивляться.

Арес на диво залишається найспокійнішим зі всіх присутніх на базарі. Він вириває каменюка з її руки, викидає його, а дівчину відводить трохи далі.

Він веде її додому.

Весь адреналін зник, коли вони наблизились до лісу і Морена починає заливатись гіркими сльозами. 

Руда в істериці сідає навпочіпки та тре сльози, роблячи тільки гірше. Арес безпорадно дивиться на неї, останнім часом занадто багато дівчат плачуть при ньому.

— Що я наробила?

Арес зітхає.

— Вона це заслужила, Морено.

— Ось таке в вас відношення до селян! — викрикує хранитель Олександр, який йде в їх бік.

За ним йде та інший хранитель, з розбитою губою – Роман, а також Денис, з корзинкою, яку залишила на базарі відьма.

Олександр грізно наближається до Морени, але Арес стає перед ним, не даючи цього зробити.

— Відійди, демоне!

Сашко штовхає кулаком в груди Ареса.

— Краще ти відійди, хранитель.

Морена вже отямлюється, коли розуміє, що зараз станеться ще одна бійка.

Вона вклоняється.

— Мені дуже шкода, я не хотіла, щоб так все сталось.

Роман, який стоїть трохи позаду хмуриться. А Денис підходить до дівчини та дає їй кошик, з продуктами, які їй були потрібні.

— Ти не винна, вона сама на тебе накинулась.

Білявий хлопчина дивиться на неї наївно і щиро співчуває.

Олександр зітхає. Не хотілось влаштовувати сцен при людському хлопцеві.

— Ми проведемо вас додому, щоб ви дурні не накоїли.

Арес хмикає, кидає вбивчий погляд на хранителів.