Відчай Урараки

Глава 1 

Урарака тренувалася, вже через силу. Вона вже декілька раз блювала, але продовжувала. Тут Цую забігла до спортзали. 

— Ти досі тут? Ква. Досить,тобі погано вже. 

— Ні, я маю стати сильнішою. 

— Ти так робиш тільки гірше собі. Ква. 

Фроггі підійшла взяла дівчину під руки. Урарака її обійняла і заплакала. 

— Я хочу допомогти Мідорії, бо він мій найкращий друг, серед хлопців, отже я його кохаю. 

— Квек, це не обов’язково значить, що ти його кохаєш, є хтось ближче за нього? 

— Ти. 

Фроггі гладила Ураріті по голові. 

— Пішли в кімнату спатки? Ква. 

— Так. 

— В яку підемо? 

— А де ти зможеш спати? 

— Квек, у себе буде краще, бо я за ніч пересихаю і мені потім погано. 

— Тоді веди до себе. У тебе прикольний басейник. 

Через 5 хвилин вони буди в кімнаті. 

— Можу постелити тобі в кріслі, воно розкладається. 

— Ні, я хочу разом з тобоб спати в басейнику. 

Урарака поклала голову на плече Цую і всміхнулася. 

— Добре, тоді кажи, яка температура. 

— Ммм, думаю градусів 35 буде добре. 

— Як скажеш. 

Фроггі налаштувала температуру. Урарака роздягнулася повністю і залізла у воду. Побачивши, що її подруга не соромиться, Цую зробила так само. Урарака розслабилася і почала засинати. Цую глянула на дівчину і пригорнула її до своїх грудей, гладила її по голові. «Я ж тебе кохаю, сонечко моє, квек» подумала вона. І з цими думками теж заснула. 

На ранок Урарака прокинулася і хотіла встати, але Цую прижала її до себе. 

— Поспи. 

Пробурмотіла вона уві сні. Урарака прижалася і роздивлялася тіло дівчини. «А вона приваблива, якби я хотіла, щоб ми так спали кожен день, а може і більше, чи може мені подобатися дівчина? Але ж вона мені подобається.»

Урарака задрімала. Прокинулася Цую вона дивилася на сплячу Урараку, поки та не прокинулася. Урарака розплющила очі. 

— Мммм, раночку. Як спалося? 

— Чудово. А тобі? 

— Та я так ще ніколи не спала. У тебе такі красиві локони. 

Урарака провела по волоссю. 

— Можна я заплету тебе? 

Фроггі кивнула. 

— Тільки виліземо, я їх просушу і тоді. 

— А у тебе випадком рушника нема? 

— Є, я ним не користуюся, бо моє тіло вбирає в себе воду. 

Фроггі вилізла, знайшла рушник і подала Ураріті. Дівчина вилізла і обтиралася. Фроггі уважно на неї дивилася, а потім почервоніла і відвернулася,закривши руками обличчя. Урарака теж почервоніла і відвела очі. Так, вони зібралися і пішли на заняття.