Відпочинок Оптимуса

– Оптимус, я тут зайшов з приводу … – Айронхад запнувся на половині слова, оскільки побачив Прайма у розпутній позі – розведені серво, порт, що яскраво горить і тече, і пальці там же.

— Хайді… — пробурчав солодко Оптимус і простяг забруднений маніпулятор зброяреві. Чорне мех стравив гулко пару і заблокував двері до кабінету-кварти лідера автоботів.

— Оптимус, хоч би заблокував двері, а то можуть і білкові зайти, і ці маловорнові шарки. — пробурчав зброяр, поки йшов до Прайма і зупинився між гарними-дані-його-серво, що так манили до них торкнутися. Порт синьо-червоного меха блимав яскравим синім підсвічуванням і притягував погляд, що оптика Хайда гуляла по стелі та столу Прайма, але не самого винуватця всієї цієї вистави. На тираду Оптимус не відреагував, а лише призивно смикнув своїми локаторами і млосно подивився на свого зброяра, охоронця та кращого силовика в його команді.

Оптимус був не в настрої про щось говорити, тому він вирішив діяти. Обхопив Айрохайда своїми сервами, притягнув меха до себе і потерся відкритим портом об чорну пахову броню. Хайд боявся рушитись, тому що йому було цікаво подивитися на розпусного Оптимуса Прайма, хто приведе їх команду до перемоги або поразки. Чорний мех зрозумів, що саме фонить не гірше, ніж лідер автоботів, що фонить на всіх частотах, який мовчки наказує його довести до перезавантаження. Хайд вирішив, що гратиме за своїми правилами і так просто не сконектуватиме боса, навіть якщо він і наказує. Прайм, мабудь, зрозумів, що конектити так просто його не збираються, так що він рикнув і вп’явся дентами в шийні магістралі свого давнього друга, що знав його як Оріона Пакса. Чорні маніпулятори підхопили його, що той осідлав стегна зброяра і відчув, що в датчик, який біля порту, упирається конектор і не просто конектор, а вже готовий до з’єднання і штекери кусають струмом окантовку порту, що Прайм не витримав і глухо простогнав у шолом свого підлеглого.

Зараз різниця у зростанні не хвилювала двох. Те, що Прайм важчий і вищий за нього, що серво синьо-крансого меха діставали до підлоги, було начхати, бо тут – Оптимус-Юнікрон-його-на-рога-Прайм. Його Прайм зараз фонує, його Прайм зараз стогне від його дій. Аналізатори вловили не тільки запах мастила та трансфлюїду, а й поліролі, пила та енергоном, яким він нещодавно заправлявся. Від цих запахів ясність помутніла, що Айронхайд плюнув на свій план і вирішив виконати наказ Лідера — сконектувати його так, щоб зловив каскадні перезавантаження, залити його всього і драти в порт, так що за базою було чути, як їм добре, так що б шлаків Саундвейв почув його, який на супутнику бовтається. Посміхнувся своїй ідеї, Хайд приступив до основної страви.

Прайм лише хтиво блиснув і вигнувся, щоб чорний ме все ж таки поклав його на стіл. Він хотів коннект на столі, на його столі — де приймає білкових, працює і іноді доводить себе до швидкого перезавантаження. «Проул би не схвалив чи жбурнув цей стіл, тож його й ремонтувати не буде сенсу». Думки плавно переходили, то з однієї ситуації, то з іншої, що не очікував різкого підключення до порту та його паливного бака. Його серво злетіли на плечові сегменти Хайда, а той ще сильніше стиснув сині стегна і смажив свого лідера на максимальних обертах. Його двигун, на холостому ходу, гарчав у такт двигуна Прайма, що був потужнішим у 2 рази. Оптимус не залишався у боргу і відкати дарував важковику, такі, що Хайд розумів, що Прайму потрібне не одне перезавантаження.

— Оптимусе, зараз тебе коннектять чи ти мене коннектиш своїм портом? — пробурчав і задоволено промовив до аудіодатчика Оптімуса і прикусив антену, що мех під ним вигнулося і зловило каскадне перезавантаження. Лідер автоботів прийшов до тями через клік і він хотів добре перезавантаження, щоб з нього текло, як від інтербота, якого коннектили весь склад врекерів. Від своїх мрій він ще більше потік і незадоволено подряпав броню чорного меха, блиснув оптикою. Хайд начебто зрозумів, що від нього хочуть — підключив до кінця паливний шланг у бак тягача і почав заправляти свого лідера. Мех під ним смикався, скрипів і мовчки просив не зупинятися. Хайд не зупинився, навіть коли побачив енергон на губах свого лідера, злизав його та врубав відкачування. Оптимус хрипів і звивався під свої охоронцем, як інтербот, якому все мало. Його серво вже тремтять і антени мало не світяться від перенапруги, але йому мало, він хоче Хайда всього й повністю. Купа помилок та запити на перезавантаження, але Прайм їх ігнорував. Йому зараз добре, йому зараз налити на те, що може сплавити плати, налити на те, що вони на Землі, їх чують і те, що зараз війна і він не рядовий солдат, а їхній лідер. Зараз останньому з Праймів хотілося що його обкатали, зробили своєю гайкою, своїм інтерботом. І зараз у його баках збивається коктейль його та важке паливо бойовика, але це так солодко тягне, що запит про скидання палива, яке він перероблятиме дуже довго, скасував.

Айронхайд бачив, як добре Оптимусу, відчував, як його паливо змішується з паливом його лідера і знав, що йому потім важко засвоюватиме його важке паливо. Маніпулятор почав більше стимулювати датчиків і кусав струмом скрізь, стежачи як на них реагує Прайм. Той уже хрипів від відчуттів і перегрівався від зовнішньої стимуляції, струму, що його не щадно шпарив усім гніздам. Оптимус сильніше стиснув свого партнера в обіймах. Він повернув відкат у 3 рази потужніший і пішов у довге перезавантаження, що за ним пішов і Хайд, який встиг вкусити за антену і отримати у стик броні укус струму.

Біля кварти Оптимуса стояло дуже сильний фон, що мехи та білкові могли його відчути. Половина ставки Оптимуса заздрісно дивилися в той бік, де п’ять кліків тому долинали солодкий стогін їхнього лідера та зброяра. І тільки Джаз з Ретчетом знали, чому ж їхній лідер так себе повів. Тому що Айронхайд знав, як заїздити солодких гайок, навіть якщо вони більше за нього й вище за статусом.