Все спокійно після шторму на воді

Пісня: Pianoбой- Лучшее, что есть.

Ця робота була написана російською. До війни. Я видалила її. Як і інші роботи. Але хочу, щоб саме цей текст десь жив.

_______________________________________________________________

Майкрофт знову володів собою, йому було… ніяк. І відсутність будь-яких почуттів зараз була найкращим почуттям. Попереду на нього чекало багато роботи, він був готовий. Зібраний і спокійний. Ніхто б навіть не повірив, що буря, яка вирувала в ньому день тому – реальна. Що він справді може відчувати такі почуття. Він би й сам не вірив, якби не завиваюча десь у глибині туга. Він її намагався ігнорувати. Як ігнорував тепер усі свої бажання. Майкрофт щиро шкодував, що дозволив їм проявитися, що не придушив, як тільки виявив їх появу.

Тоді йому б не довелося знати цього сорому. І все, що йому залишалося – вдавати, ніби нічого не сталося. Людина, яка негласно керує країною і спрямовує думки світових лідерів у потрібне русло просто не може не впоратися з байдужістю якогось поліцейського.Майкрофт закрив кришку ноутбука і прикрив очі, намагаючись впоратися з різьбленням від втоми. Занадто багато роботи сьогодні. Але варто йому було зупинити потік інформації, як уривки вчорашньої розмови загули в голові

«З вами?»

«Розділити зі мною вечерю здається вам чимось неможливим?»

«Та ви подивіться на себе…»

«Мені зрозуміло, що ви хочете сказати. Можете не продовжувати.»

«Чекайте. Проблеми із Шерлоком давно зблизили нас, і я не проти спілкування. Але, гадаю, вам краще провести вільний час із кимось іншим.»

«Не турбуйтеся, інспекторе, на самоті я не залишусь. Всього найкращого.»

Майкрофт відкрив очі, повертаючись до свого кабінету. До свого порожнього будинку.«Я не самотній, Шерлок»«Звідки ти знаєш?»Можливо, брат виявився розумнішим за нього самого.Менше, ніж за тиждень, у Майкрофта з’явилась можливість зайняти свій розум невідкладним і масштабним завданням. Ситуація на Ближньому Сході загострилася до критичної. І хоч би як органічно він виглядав в урядових кабінетах – настав час згадати польову роботу.Його люди у короткий термін розробили план дій, підготували все та всіх. Залишався останній вечір перед вильотом і Майкрофт дозволив собі відволіктися від справ на кілька годин. Треба було поїхати на Бейкер-стріт.Половиці, як і раніше, рипіли, місіс Хадсон все ще була непривітною, а Шерлок у халаті і з дуже зайнятим виглядом. Майкрофт дивився на нього, захопленого вивченням згорівшої кори і радів тому, що бачить. Через деякий час Шерлок насупився і підняв голову.

-Так і стоятимеш? – невдоволено спитав він.

– Так і будеш ковиряти це сміття? – Майкрофт напустив гордовитий вид.

– Куди мені до порятунку країни. Куди цього разу? –  незацікавленим тоном.

– У Ліван.

– Там жарко. Дивись не згори на сонці.

– Врахую.

У тиші, що утворилася, вони дивилися один на одного. Звичний для Холмсов спосіб – висловлювати почуття тільки очима і без жодного звуку.А потім Шерлок повернувся до своїх справ як ні в чому не було. Майкрофт вирішив, що час йти.

– Мені шкода. – наздогнало його біля дверей.

Він завмер, нахмурився. Потім обернувся і дозволив собі побути собою.

– Дякую, Шерлок. – з почуттям промовив він.

– Небайдужість не перевага, так?

– Саме так.

– За тиждень я збираюся виставити тебе звідси. З’явись.

– Докладу всіх зусиль – він добро посміхнувся і зачинив за собою двері.