Все починалося з жаби..

Одного похмурого вечора, Спартак нетерпляче повертався додому. Пан Евген наговорив йому щось про якийсь “сюрприз”. Поквапившись вийти з таксі, чоловік взяв сумку та швидко піднявся сходами на 14 поверх.

-о, ось ти де! Заходь скоріш! Я таке купив! – мовив кучерявий хлопець та жестом запросив Субботу до квартири.

Спартак з цікавістю зайшов та побачив на столі тераріум з жабою. Просто мила та кумедна жабка.

-скажи прикольна?)) Я думав завести її в офіс і поставити там, але спочатку показав тобі, що думаєш?) – Женя захіхікав. Він радів мов мала дитина, але воно того коштувало.

Блакитноокий парубок ніжно всміхнувся та присів щоб ближче роздивитися нового члена команди. У віддзеркаленні тераріуму Спартак побачив що Женя роздратовано намагається почухати спину, та умиляється з цього.

-сонечко, тобі почухати спинку?)- Суббота трохи повернувся до хлопчини..
-аєє, кх, так, якщо можеш.. – Янович маленько засоромився, він не подумав про те що його може бути видно через скло в тераріумі, але спина йому чухалась.

Спартачок трохи розстібнув сорочку Жені і почав водити руками по його спині та плечам. Він помітив трохи випираючи лопатки, яких до цього не було так видно, але не придав тому значення. Він був зайнятий трохи іншим)

Евген сопів від насолоди. Сильні руки накаченого чоловіка м’яли йому плечі та спускалися все нижче, а губи вже проходили по шиї. Женя майже впав на руки своєму обранцю, а блакитноокий спеціаліст лише продовжував водити руками по тілу парубка. Актор почав розстібувати сорочку й самому Спартаку, приобнявши його широкі плечі всипані татуюваннями. Вже через хвилину вони обоє сиділи без одягу…

Наступного ранку, Спартак, прокинувшись, пішов до ванни, де знову побачив Евгена з дискомфортом у спині.
-Женя, сонце, може тобі сходити д..
-Спартак. Я маю тобі дещо показати. Пообіцяй що відреагуєш нормально.- стубровно сказав хлопець напружено подивившись на Субботу.
-Ти ж знаєш мене, показуй.

Янович мовчки опустив голову і через секунду в нього за спиною з’явилися великі білі крила, які ледь-ледь поміщалися в ванній кімнаті. Парубок підняв очі на товариша та хотів поспостерігати за його реакцією.

-Ж-жень, ти що? Напів-птах? Чи ангел? Хто ти? – трохи налякано але все ж намагаючись зберегти контроль мовив Спартак.
-я не знаю, в тому то і проблема! Це з’явилося десь тиждень тому, спочатку просто лопатки, а потім ось.. – кучерявий хлопець знов згорнув свої крила. Приємно було хоча б те що він міг це контролювати та діставати їх коли заманеться.

Хлопці стривожено почали думати що то таке, Спартак навіть поліз читати різні міфи і наштовхнувся на легенду:

Колись ангели жили на Землі. Вони допомагали людям дістати їжу з дерев, речі які застрягли на висоті, а взамін отримували повагу, статус та достаток. Ангели жили як люди, лише літаючі. Вони також мали стосунки, народжували дітей, веселилися, спілкувалися. До поки якась купка людисьок не вирішила, що ангели занадто пафосні і що Земля створена лише для людей, тому, намагаючись знищити їх, змусили переселитися “далеко за хмари”. Лише от їх не називали “ангели”, вони звалися ПараскІни.

– то ти параскін? – Спартак подивився на Женю перебираючи в голові варіанти вирішення.
– Виходить що так.. але, що мені тепер робити? Я не хочу кудись тікати.. – хлопець відкинув голову на спинку дивану та просто дивився в стелю.
– Поки ти можеш контролювати це, може й не треба тікати? – Спартак зовсім не хотів щоб його обранець поїхав від нього.
– Може в тих “Параскінів” є якийсь типу король який може вирішити це?

Згодом, хлопці прийшли висновку що краще буде ближче до вечора, дати крилатому взлетіти високо над містом, можливо тоді його помітять схожі до нього, а звичайні люди скоріш за все подумають що то лише пташка.

Чоловіки поїли та вийшло на дах будинку. Спартак підтримував товариша та казав, що все минеться та це крута здібність. Через якийсь час Евген все ж встав та спробував злетіти. І в нього це вийшло так, наче він літав все життя. Задоволений та щасливий актор літав недалеко від даху, а Спартак з закоханою усмішкою дивився як він парить в повітрі на фоні яскраво-рожевого заходу сонця..