ворона

День, коли білих ворон відпускають на волю. Так і позначений в старому-старому кишеньковому календарику.

Вона відчувала, що могутній Всесвіт стоїть в неї за спиною та з батьківською турботою дбає про неї,

могутній Всесвіт любить своїх дітей.

Як Маленький принц мандрувала Велика принцеса від планети до планети, але тоді ще там не було нікого з відомих героїв.

Вона розуміла кожну планету, могла обійняти її, дослухатись до неї, притиснутися щокою, і про жодну планету Велика принцеса не казала,

що вона дивна

дивакувата.

Для неї рідним було все: від величезних зірок до найменших метеорів, від глибоких чорних дір до швидкоплинних хвостів комет.

І зрозумілим. Зрозумілим, як батьківська турбота та ніжність могутнього Всесвіту, на якого вона могла сказати татко.

І посміхнутись так, що з’явиться зірка на небі.

Всесвіт показував любій донечці, Великій принцесі, різні планети й світи, водив її, незримо тримаючи за руку.

Вона вільна, вільна, як і всі його діти,

як всі його діти знає лише мову волі.

Зграї білих птахів злітали над озером, які займало, здається, більшу частину планети.

Хмарки так близько до поверхні води, і, Всесвіт пояснив, що саме там білі птахи в’ють гнізда й живуть своє пташине життя.

Їх спів тріскучий донька запам’ятала дуже добре, запам’ятала дуже добре – і навіть полюбила його в якомусь сенсі.

Могутній Всесвіт посміхнувся: птахи красиві, та спів йому не до вподоби, зовсім-зовсім, він звик до іншої музики.

Нехай.

Він ловить птаха у руку, і на його безкінечній долоні той перетворюється на білосніжний камінчик.

Велика принцеса у великому захваті.

Впіймав ще кільканадцять птахів, Всесвіт якимось магічним змахом, яким зазвичай створює життя чи хоча б галактику,

створив просто браслет. Прикрасу з білих камінців.

Простягнув донці, передав їй в руки, та сказав слова, які донька, Велика принцеса, запам’ятала на вічності вічностей,

пам’ятає і досі:

«Один раз на рік, Джун, відпускай птаха зі свого браслету. Відпускай білу ворону на волю, де б ти не була, Джун, відпускай».

Велика принцеса просто тоді і зробила позначку в своєму календарику, що був у кишені: календарику без року, чисел і днів.

Але вона знає.

Сьогодні день, коли білих ворон відпускають на волю. Вона знімає з браслету на нозі білий камінчик і серед ліній на її долоні

він перетворюється на ворону.