Волейбол

Ось і наступний день. Усі уроки промайнули дуже швидко. Останнім уроком як раз була фізкультура,тому оді зайшла в роздягальню і перевдягнулась. Спортивні сірі штани та чорна футболка і чорні кеди. Окуляри вона залишила у портфелі а волосся заплела в маленький хвіст. Так як було доволі тепло урок фізкультури проводиться на вулиці а саме на спортивному майданчику (логічно). Дівчина прийшла туди і помітила свій клас та закрокувала до нього. Всі стояли по росту і вона була пред остання, чого всі високі такі?.. її думки вибив свист із свистка. Це був фізрук, цим звуком він закликав однокласників щоб вони бистріше йшли сюди.

– добрий день діти, перехожу до самого діла. Місяць на уроці фізкультури ви займаєтеся чим хочете, саме головне щоб всі рухались і не стояли в сторонці, ну звісно ж якщо у вас є пропуск, велком ту зе бінч- багато хто посміявся та він продовжив- в жовтні ми будемо здавати нормативи- він зупинився відкрив журнал та дістав ручку- так а зараз перевіримо чи всі присутні- звичайно ні, пів класу звалили з фізри так як сказали що перший місяць все одно нічого не буде і вони виявилися правими. Але друга половина, навпаки, прийшла сюди для розваги бо знала що тут можна займатися чим хочеш. Оді знову повернулася з думок до реальності і чоловічий голос продовжив називати імена, фамілії учнів.

– Макс Мейфілд

– тут!- сказав дзвінкий голос тої самої рудої дівчини, вона ступила крок щоб вчителю було дійсно видно що вона є. На ній були джинси та кроп топ футболка, вона була біла з кольоровими смужками.

– добре, Вілл Баєрс?

– є- сказав хлопець, як оді зрозуміла в них була так звана компанія, цей хлопець був милим але зачіска в нього була забавна, як…горщик? Точно, як горщик.

– якийсь дивний у вас список- викрикнув темношкірий хлопець.

– Сінклер, а в мене свій список. Особливий- на ці слова всі посміялися і навіть Оді усміхнулася.

– продовжуємо, Гендерсон?

– тут я

– ну і останній, Віллер?

-тут, вчителю- хрипкий голос вигукнув а потім хлопець зробив крок вперед, це її добило. Це був він, він посміхався в всі зуби і поглянув в перед. Потім відступив крок назад щоб зрівнятися зі строєм.

– добре, і остання я так розумію новенька, Джейн Харрінгтон?

– тут- дівчина ступила крок та поглянула на вчителя який схоже відмічав її. Коли вона вже відступала крок назад вона поглянула в те місце звідки висунувся Віллер, він дивився на Оді та потім посміхнувся їй.

-Що ж, перекличку закінчено- сказав вчитель та хлопнув журналом, потім він рукою вказав на спортивний майданчик – сьогодні майданчик повністю ваш. Біжіть.

Всі побіжали але оді стала на місті як вкопана. Вона зовсім не хтіла йти. Фізрук поглянув на неї і підійшов

– Харрінгтон так?- дівчина кивнула і він підійшов – не соромся йди ось погуляй з дівчатами волейбол, або на турніках з ще одними дівчатами полізь, ну на крайній випадок можеш на баскетбол, футбол з хлопцями піти- сказав він та посміхнувся. До нього підбіжала дівчина.

– нам не вистачає одного гравця, йдете з нами?- він похитав головою та взяв за плечі Оді, дівчинка посміхнулася- так ще краще, ходімо!- сказала вона й рукою закликала її до гри. Джейн знайшла в собі сили щоб піти на гру. Вони стали з дівчиною на одну сторону, доречі з нею в команді була Макс. Вона знову їй мило усміхнулася та перевела погляд на противників.

В одній команді було 6 гравців точно так як і в іншій. Вони розпочали грати. Вищі стали позаду нищих все як потрібно. Рахунок був 6/3, лідерами були наші головні персонажи. Вони грали до 10. І ось м’яч знову летить але ніхто не зрозумів куди і всі розгубились але наша головна героїня зовсім не була розгублена. Для неї м’яч летів дуже високо тому вона під пригнула з усієї сили та так само вдарила м’яч. Вона спустилася навпочіпки і потім різко піднялася. Всі з її команди підтвердили той факт що це було дуже вправно і це було зовсім не легко зробити.

Макс поглянула на хлопців. Вони грали в баскетбол але зараз була перерва тому вони присіли, вони просто спостерігати за рухом кожного гравця, ну а Лукас як завжди глядів на Макс. Вона поглянула на на Майка, він спостерігав тільки за Джейн, його очі буквально були зосереджені на ній, на її грі та їй самій. Потім їх покликали і вони різко відірвали погляд від ігри.

Ось уже рахунок 8/6, думаю тут було зрозуміло хто виграє але противники не здавались.