Вогник

На наступні два дні Ромео зустрівся з Кай. Це кішка алхімік яка є заклинателем теж маючи посох як в Кайла, звичайно який виглядає по іншому.

Вона більш спокійна і потрібна для пошуку на квесті тому з нею все буде добре.
– Надіюся допомогти в цьому всьому адже нас багато що чекає, мій друже – Кай завжди використовує останню фразу, вона дуже дружелюбна особа.

– Знаю ми обоє будемо корисні. Нам знайти манний кристал треба, правильно?

– Вірно.

– І шукати по тим дорогам як пам’ятаю й городи з отруйними квітами нас будуть зачіплювати.

– Все ти запам’ятав, мій друже. І зайти в будівля в якому знаходиться цей кристал.

– Легка робота.
***
Ідучи спокійно по лісу, вони почали відчувати поблизу себе незнайомих котів.

Для Ромео вони були підозрілими.
– Я відчуваю що або за нами слідять або підозрюючі.

– Можливо тут є інші люди які виконують квест або йдуть з гільдії, не обов’язково щоб злі, мій друже – намагаючись довести крадію сказала Кай.

– Я думаю просто подивитись хто це щоб не заважали моєму спокою.

– Ти впевнений, мій друже?

– Без сумнівів, було б класно щоб ти приєдналась.

– Добре, але я не буду використовувати все закляття на їх.

– Та без питань.

За хвилину вони були на дереві здалека тих підозрілих і стрибнувши Ромео направив свої кинджали, а Кай закляття з посоху після чого вони побачили знайомі лиця.

– Що за..- Ромео побачивши Кайла з Конаном які оборонялись різко зупинився.

– О ні! Я приношу свої великі вибачення, мої друзі – Кай розуміла що направивши своє закляття зробила помилку – якщо є якісь рани, я вас з радістю вилікую.

Після блоку несподіваної атаки Конан сказав:

– – Все добре. Не переймайся. Кайл все добре?

Маг щось буркнув у вигляді “так” та далі роздивлявся кущі з отруйними квітами.

– А ви тут за якою цілю? – спитав рицар.

– Нам манний кристал знайти потрібно – сказав це трохи невпевнено Ромео, але думав що ті двоє зрозуміли чому так сталося.

– А де саме?

– За забором отруйних квітів, де знаходиться будівля – сказала Кай.

– О. Нам теж туди потрібно.

– У квітах пастки..- буркнув Кайл.

– Ромео зможеш допомогти?Якщо не проти звісно.

– Добре, а вам туди нащо?

– Зачистити місце від приспішників Некромопс.

– Тоді пішли

Четверо приятелів йшли не довго як дійшли до городів з отруйними квітами.

Ромео впевнено сказав:
– Йти будем не швидко, майте терпіння ну та обережність, хто вступив на отруйну квітку – сам винен.

– Я можу вилікувати магією – додати Кай на критичні ситуації.

Ромео промовчав і попрямував на безпечні точки без отруєнь і пасток.

Пропустивши Кай першою Кайл і Конан пішли за ними стараючись максимально обережно йти.

Через деякий час всі вони дійшли до безпечної зони без цих проклятих квітів.

Будівля виглядала покинутою та не міцною, але стежки давали розуміти що сюди приходять.

Коли вони увійшли до порогу, Конан тихо промовив, а його голос ехом віддавався повсюди.
– Будьте обережні. Один невірний крок буде коштувати нам дуже дорого.

Кайл тільки закотив очі та просто йшов за ними.

В чотирьох вони пройшли трішки далі та зайшли у простору кімнату в якої стеля була дуже високо та сама площина була доволі широкою.

Десь близько чуються чужі кроки.
– Зберігаємо спокій. Ромео ти зі мною підеш в передній фанг бою. І це не обговорюється. Кай та Кайл ви робите щити. Але всі окрім Ромео не використовуєте здібності. Через це будівля може розвалитись. Є питання?

– Ого на цей раз я вже не підтримка… – Ромео здивовано подивився на Конана та задумався як рідко він був спереду на полі боя.

Слова чулися як божевілля, Ромео не воїн, щоб бути спереду бою, але крадій придумував план.

За поглядом Конана це читалося звичайним.

– Ні ніяких – Кай автоматично згоджувалась.

– Ну тоді показуй свої здібності “сміливий рицар” – Ромео посміхнувся і впевнено приготовився.

Коли Ромео здивовано подивився на Конана той на нього подивився звичайним поглядом, який в нього є.

А на слова крадія відповів.
– Від тебе теж цього чекаю “святий не крадій”.

Що про цих двох говорити, то те що вони не друзі й не партнери. Вони просто як суперники, але і то далі від цих.

Конан недолюблює його із за незрозумілих крадіжок, хоча без Джульєтти він наче мирний, але і дивний.

Ромео ж в той час недолюблює того із за його “лідерства” і командування всіма мікробами, та ще йому щось винні.

Як там справи у заклинателів в той самий час.

Кайл приготувався до закляття захисту. Кай теж саме.

І ось. Вони зустрілись з монстром…Який був схожий на дракона при тому маючи щупальця. Дуже незрозуміле створіння.

Маги наклали закляття, а передній фланг пішли в наступ.

У будівлі дзвоном чулись удари лезів та рики потвори.

Але хто підтримував всі тактики Конана як не ті двоє?

Кайлу до біса як хотілось пульнути вогнем в той час, як Кай спокійно тримала бар’єр і відбивала удари монстра.

Конан інколи нагадував Ромео, щоб той використовував свої здібності, але через нервову атмосферу він зривався на крик..

Ромео відторгнувся від щупалець і лап того недодракона і вирішив додати своєї тактики сказавши Конану:

– Слухай я поки його приманюю, а ти вирубай йому що хочеш, я ж тобі не воїн.

– Що? Куди? Ти хочеш, щоб будівля розвалилась? – Конан сам не дурний, знав що Ромео що завгодно зробить аби не по його тактиці.

– Та ти дивись сюди, вона зараз на тебе дивиться і тобі важко відбиватись.

Щупальця мало не потрапили в їх обох, але Ромео підстрибнув так само як і Конан відійшов різко.

Стіна рухнула.
– Не моя провина, але дивись.
Ромео легенько кинув на ніс дракона маленький камінець і тепер він звернув на його увагу.

– А ти на місці не стій – крикнув він це Конану.

І побіг бо в нього ледве не попали вже не щупальця, а більше ніж величезні двері в будівлі лапа.

Конан великим змахами меча робив великі успіхи.

Кожним рухом рицаря чудовисько ставало слабкішим, та повільніше пересувалось.

– Ідіот! А як би потрапило?

– Не дооцінюєш ти мене клятий рицар – проговорив при собі Ромео, далі приманюючи монстра.

Крадій відбився від лапи, але в його летіла ще одна і щупальця і Кайл зупинив це вогнем.

Правила придумали, щоб їх порушувати.

Кайл на автоматі застосував закляття вогню на щупальце і воно почало палати.

– Кайл! – крикнув Конан не відриваючись від битви.

– Ні бляха Клеопатра! Мені що нічого не робити?! А ти дивись куди стрибаєш! – останні слова були адресовані крадію.

Ромео поки сидів не рухаючись а потім вставши вже вирішив робити щось з кинджалами.

– Припали вогнику да трохи.

Хлопець крутив кинджал для точної готовності.

Кайл усміхнувся та протягнув руку з вогнем.

– Дивись не обпечись.

Маги такі самовпевнені, а деякі без магії нічого не вдіють якщо її забрати..

Але Кайл не міг про таке і подумати, тому що професіональному заклинателю ці слова пусті.

– Зразу два.

Ромео, так би мовити, припалив два кинджали та побіг до Кайї, кинувши перший кинджал в ключиці монстру.

– Як там справи?

– Все до..

Не встигла сказати Кай як котре щупальце розрухало підлогу і Ромео вирішив настрибнути до його і вже був на шиї того дракона.

Але спроба невдала Ромео в натурі випав.

Кай була в приємному шоці, спершу здавалось що крадій хотів повипендрюватись, але після спроба невдала настільки що навіть самому соромно.

Дівчина не сильно зважала на це уваги, але вона у всякому разі вилікує болючі точки.

Кайл ледь-ледь стримував сміх та тримаючись за посох та опустивши голову він намагався не сміятись. Але це виходило не дуже добре.

А Конан в шоці від побаченого з якогось дива усміхнувся.
– Ти там цілий?

Ромео лежав бачучи перед собою лице дракона лиш встиг бути в шоці що в його не вийшло.

У його дуже боліла спина із за руїн повсюди.

Кай зупинила вже котре щупальце.

– Ромео піднімайся ми вже його добиваємо.

Він мовчав і старався обпертись руками тримаючи останній кунай і кинув його вже в ту шию дракона.

Кайл не в силах терпіти бездіяність та сміятись поставив свій посох, щоб працював як магічний центр та підтримувало щит.

Він дістав з ноги кинджал та водою зробив точніше лезо.

– Кай. Прослідкуй, щоб посох не впав.

Заклинатель відійшов далі та кинув свій кинджал, щоб типу допомогти Ромео.

Що в принципі спрацювало.

Навіть тактики крадія взагалі не важко відпрацювати. Він крім цього всього нічого не вміє?

І Ромео підняв таз і підняв руку в типу перемоги, бо вони добили цього монстра.

Кай хотіла підняти його, але він справився сам і обтрусився бо був весь в піску.

Конан встромив свій меч в пісок та потягнувся аж до хрусту.

– Ви казали що вам кристал шукати треба.

– Так, тому і вже підемо – сказала Кай і вже не бачила крадія, а він просто вже давно пішов і вона пішла швидким кроком.

Після того як вони пішли Кайл нив що він теж хоче піти, а Конан зітхаючи йому бурмотів що так не можна і квест потрібно закінчити до кінця.

І після цього у них були ще дві хвилі в кінці як вони використовували свої здібності.

А потім вже в пізній вечір повертались в гільдію.

Тим часом як Ромео і Кай довго шукали манний кристал, а як тільки знайшли то оба зітхнули.

Це було до безглузді довго аж до півночі, але вони повернулися до гільдії та квест завершився.