Виправлена помилка

Робота для челенджу від Драрріманія

Сьогодні офіційно найгірший день у світі. Драко посварився з Гаррі напередодні найважливішого дня у році для його хлопця. Тепер він почувається як лайно.

Мелфой дійсно не знав, що йому робити, тому він просто попросив Блеза приїхати та допомогти йому напитись як остання тварина. Вони завжди так роблять, коли з’являються проблеми у стосунках зі своїми партнерами. Драко дійсно не єбав той факт, що Забіні мусив залишити Рона одного дивитись їхню улюблену маґлівську романтичну комедію. Він його найкращий друг, іноді можна і пожертвувати своїм ідеальним хлопцем. Слизеринець знав, що поводився прямо як у шкільні роки, коли був, відверто кажучи, засранцем. Йому просто дуже сумно й образливо. Під час активного самокопання, Мелфой почув звук і вийшов на двір свого будинку. Їхнього з Гаррі будинку. Цей факт зробив йому боляче.

– Драко, знай і цінуй, наскільки я тебе обожнюю. Ти буквально зіпсував день перегляду фільмів з Роном.

– Дякую, друже. Я теж радий тебе бачити. – можливо, блондин виглядав настільки погано, що Забіні вирішив не продовжувати скаржитись на життя.

Зайшовши на кухню, Мелфой дістав пляшку вогневіски й набір якихось цукерок з Гоґсміду. Він гадки не мав, яким чином збирається пити, тому що не їв нічого з самого ранку. Цікаво, де зараз Поттер? Мабуть, у Герміони, скаржиться на те, який його хлопець безнадійний мудак, котрий розбив йому серце. І навіть не заперечиш. Ґрейнджер точно зараз втішає друга і придумує план помсти.

– Ну розповідай, що на цей раз ти зробив. – підтягнувши стакан до себе, Блез дивився поглядом “ти-ніколи-не-подорослішаєш”.

– Та що розповідати.

Flashback

Драко не міг заснути. Гаррі обіцяв бути раніше з роботи, й от 11-та вечора, а його немає. Чоловік ніколи б собі не зізнався, але його бісить робота його хлопця. Бути аврором – віддавати себе на всі сто та жертвувати собою заради порятунку інших. Звісно, це робота мрії Поттера, проте вона дуже діяла на нерви. Мелфой хотів давно про це поговорити, але ніяк не міг наважитись. Ну нічого, сьогодні він усе йому скаже. За тривожними роздумами, він не почув як відчиняються двері.

– Коханий, я вдома.

Драко, дуже розлючений, вийшов у коридор. Піднявши очі, Гаррі побачив злющий погляд, який точно міг би зробити в ньому дірку.

– Щось сталось? – Поттер не міг зрозуміти, що трапилось, він же тільки зайшов додому.

– Сталося. Я втомився від твоєї роботи, вона будує між нами непробивну стіну. Я постійно на нервах, бо не знаю чи побачу тебе завтра живим та неушкодженим. Просто ніяк не можу зрозуміти, ти в героя не награвся? Психопата з армією таких самих придурків, котрі зіпсували тобі життя – було мало? Ти просто неможливий егоїст, якщо вважаєш, що робити зі мною таке – нормально. – сказавши все що довгий час його турбувало, та спостерігаючи за зміною виразу обличчя, Драко почав жаліти, що зробив це.

– Навіть не знаю, що на це сказати. Дякую за інформацію, я тепер знаю як ти поважаєш мене і те що мені подобається.

Поттер почав знову одягатися.

– Ти куди? – злякано спитав Мелфой.

– Подумати. Й зробити висновки.

Двері зачинились з гучним стуком. Ось і все, молодець Драко, ти все зіпсував. Можливо, це була остання їхня розмова. Він навіть не помітив, як сльози прокотилися по щоках.

End of flashback

Згадуючи це все, Мелфой розридався й виглядав, м’яко кажучи, не дуже. Блез сидів і не знав, що сказати. Його друг неможливий ідіот, але це були не ті слова.

– Що я можу сказати, ти проєбався. – Блондин підняв червоні очі й почав плакати ще дужче. – Але це не кінець. Ви так багато сваритесь і миритесь, що можливо, є шанс усе виправити.

– Справді? – надія у голосі Драко була очевидною.

– Так, спочатку нам потрібна Герміона.

***

У будинок Мелфоя прибула Ґрейнджер. Забіні провів її на кухню, де сидів горе-хлопець її друга.- Мелфой, ти ідіот. Ти розумієш, що ти зробив? Гаррі сидить зараз у мого чоловіка вдома й плаче. Будеш повинен Тео до кінця життя.

Після цих слів блондин налив собі ще стакан вогневіски та випив до дна. Герміона гучно цокнула й забрала пляшку зі стаканом.

– Ти мене чуєш? Кохання всього твого життя сидить у мене вдома й страждає, а ти тут рюмсаєш і п’єш безперестанку.

– А що я можу зробити? Прийдеться прийняти, що я мудак і не заслуговую його.

Ґрейнджер почала відверто дратуватись.

– І так, повторюю все ще раз. Ти з порога образив його, роботу мрії свого хлопця, назвав егоїстом, і все це ти зробив напередодні одного з найважливіших днів у житті Гаррі. Так зрозуміліше?

– Я все це знаю, ти краще скажи, що мені робити?

– Як мінімум попросити пробачення, а як максимум обговорити з ним усе ще раз, але нормально. ‐ Дівчина налила собі в бокал алкоголю.

– Я не знаю як це зробити. Він точно не захоче мене бачити чи читати лист з вибаченням.

– Тобто ти збираєшся нічого не робити? Молодець, ти найгірший партнер у світі.

Мелфой утомлено зітхнув. Ні, так не піде. Він зробить своєму хлопцю найкращий подарунок і попросить пробачення. Подякувавши, чоловік вивів своїх друзів з будинку. Спочатку він гарно поспить, а зранку придумає, як це все провернути.

***

Драко встав з важким головним болем. Не варто було стільки пити. Що ж, він планував утілювати свій план з порятунку стосунків. Треба згадати, що Гаррі любить. Його хлопець любить малювати, зокрема картини, де зображена осінь. Також, музику. Маґлівські хіти постійно лунають у них вдома. Хоч Драко ніколи цього не признає, щось у цьому є.

Написавши план, що треба купити в магазині, одягнувся й направився на Алею Діаґон. Знайти й купити потрібні речі – була ще та задачка. Враховуючи, що він знався на цьому всьому приблизно так само, як Поттер у зіллях. Проте, трошки часу й потрібні люди, і все було готово. Залишилось тільки відправити патронуса із запрошенням.

***

О шостій вечора вже усе було приготовлене. Мелфой сильно нервував. Або зараз все роз’ясниться, або це кінець і Драко буде нещасним до кінця життя. Так, ніякого песимізму.

Двері повільно відчинилися. Гаррі був таким засмученим, він точно багато плакав. Від вигляду свого хлопця у Мелфоя защемило серце.

– Привіт.

– Привіт. – Поттер зняв пальто, роззувся й пройшов до кухні.

Від побаченого, на обличчі брюнета, намалювався шок. Підійшовши до столу, він побачив великий мольберт і пакет із фарбами та платівкою альбому Queen. Фарби мрії й улюблена музика. Потім Гаррі звернув увагу на вазу з квітами. Його улюблені – руді лілії. Вони нагадували йому матір, яку він так погано знав. На столі був дорогий чорний шоколад, свіжі фрукти та пляшка дорогого маґлівського віскі. Де Драко його відкопав – Поттер вирішив не питати, той усе одно не відповість.

– Гаррі… Я хочу попросити пробачення за свої слова. Вони були грубими та необґрунтованими. – У Мелфоя трусилися руки. Він дуже-дуже хвилювався. – Я дійсно переживаю за тебе, бо твоя робота небезпечна. Але я розумію, що це твоя мрія. Вибач мені, я справді не хотів сказати, те що сказав.

Поттер уважно слухав і дивився прямісінько в очі. Блондин ніяково відводив погляд, бо таке витримати неможливо. Чоловік щось обдумував, і Драко був упевнений, пройшла ціла вічність перед тим, як він почув слова.

– Сонце, я розумію, що моя робота дуже важка морально. Але я не можу й не буду від неї відмовлятись. Це дійсно те, чим я хотів займатись. Я не хочу, аби ти хвилювався, я знаю, що роблю. Нам було варто це обговорити ще раніше, але я навіть гадки не мав, що це викличе проблеми. – Гаррі відкрив руки для обіймів, тому, що Мелфой уже починав рюмсати й відповідати не збирався.

Драко сів на коліна свого хлопця і почав плакати. Його сентиментальність бісила завжди. Він починав плакати, коли було не треба, через тотальний контроль емоцій від батька у дитинстві. Блондин не знав, що сказати, хоча на язиці крутилось багато слів. Поттер усе розумів, тому він просто гладив партнера по спині й мовчав.

Заспокоївшись, хлопці вирішили повечеряти. За їжею вони трошки поговорили про все та ні про що.

Драко стало спекотно від випитого алкоголю, тому він вирішив розстібнути верхні ґудзики темно-зеленої сорочки. Гаррі завмер з чаркою у руці. Це був заборонений прийом, ключиці Мелфоя – його слабкість. Звісно, блондин помітив жадібний погляд коханого, він прекрасно знав, що робить.

Вставши зі столу, слизеринець перемістився на його улюблене місце – коліна Поттера. В останнього остаточно збилось дихання.

– Мені здається, я не достатньо попросив пробачення, думаю нам треба продовжити у спальні. ‐ пошепки сказав Драко. У Гаррі від цього по тілу пройшовся табун сиріт.

– Кхм, маєш рацію, але перед тим треба зайти в душ.

***

Лежачи у спальні, хлопці ліниво цілувалися та обіймалися.

– Гаррі, ти справді не ображаєшся?

– Сонце, – взявши в руки обличчя Драко, поцілував у чоло, – Звісно ні. Мені дійсно було образливо таке почути, але я розумію, що ти хвилюєшся.

– То ти мене досі кохаєш?

– Завжди.