Винен він, а побили мене

Я допила свій чай і встала з-за столу. Він підійшов із заду.

-І чому ти так сухо відповідаєш мені, Марічко?

Я зробила вдих. От же ж скотина.

-Ти казав що подзвониш..

Він взяв мене за руку і розвернув до себе. Тепер я мусила підняти очі і дивитися на нього вгору.

-Вибач будь ласка. Я дуже замахався з цим дипломом, проблем виявилось більше ніж я очікував. Але вони вже вирішені! І тепер я цілком твій

Лукава посмішка торкнулась кутиків його прекрасних вуст.

-Ти не будеш більше ображатися на мене, мила панно?

‘і як на цього.. ображатись можна’, його рука досі стикала мою і це було до біса приємно.

-Я подумаю. Просто повішаю твою фотографію і буду кидати дротики)

-Ахахах, лиш не в око будь ласка!

Я вклала у свій погляд стільки докору, скільки тільки могла вичавити, припідняла ліву брову для більшої переконливості і спитала:

-Тобі то яка різниця?

Він зрозумів що проблему майже вирішено і притягнув мене ближче до себе.

-А раптом ти чаклунка.

‘ахах, от комедіянт..’ мені ставало веселіше

-Пфф, і ти думаєш твої проханнячка тобі допоможуть?

Він подивився на мене уважніше.

-Тільки якщо це не прохання, а наказ, – голос став серйознішим.

В мене по спині пробігся легенький холодок. Нічого собі. Я опустила очі і сама того не помічаючи трохи прикусила губу. Мені стало гарячіше.

-Ти чого почервоніла так? – в голосі відчувалася явна насмішка.

Доки я думала над тим як заспокоїтись  і що відповісти він взяв мене за підборіддя вільною рукою і підняв його.

-Ще й дозволяєш собі не дивитися мені в очі?

‘боже, він знущається наді мною.. знає що мені це подобається!’

-Що я там не бачила в твоїх очах)

Я задоволено посміхнулася. Треба його подратувати трошки.

-Ну що за неслухняна дівчина! Мені доведеться з цим щось робити.

-О, як страшно.

Він знову взяв мене за руку, але на цей раз щоб відвести в сусідню кімнату. В спальню. Тоді відпустив і дістав з тумби чорну пов’язку.

-Ну раз не хочеш дивитися, то й не будеш.

Я не встигла навіть відповісти, як мої очі виявилися закритими цим щільним шматком тканини. А тоді знов почулися якісь звуки. Він перехопив мої руки і завів їх за спину. А там вже їх зловила мотузка. Бавовняна, м’якенька. Проте цей красень явно знав толк. Зв’язав зап’ястя міцно.

-Ну ось ти і попалася, – він підійшов близько-близько і прошепотів мені на вухо. А тоді штовхнув в спину і я впала обличчям прямо в м’яке ліжко.

Мені аж подих перехопило. Я не могла зробити абсолютно нічого.

-Ей. Що з тобою… – я зробила спробу взяти участь в ситуації. І звісно ж, невдалу.

Він підійшов і ляснув  мене по дупі. Не дуже боляче, але неочікувано.

-Мені здається, я не дозволяв тобі говорити, дорогенька.

-Мм..

‘о ні. Добре що це хоча б було тихо’

-Я ще нічого не зробив, а вона вже стогне.

Він стягнув спідницю і  вдарив по сідницях ще декілька разів.

Я і так була дуже збуджена, але відчула що між моїх ніг ну просто капець як мокро.

-Ой, тут в мене якась збоченка. 

Його пальці потяглися до клітора.

І тут я вже не змогла стриматись..

-Аххх

-Ну точно збоченка,- я нічого не бачила, але могла поклястися що він сказав це з широкою усмішкою.

‘як соромно. Добре що мого обличчя не видно..’.

Він знову почав шльопати мене. І з кожним разом це було все відчутнішим.

-Боляче..

Мені хотілося плакати і літати від щастя одночасно.

-Звісно, бо треба слухатися мене.

-Уф.. – я зрозуміла що тяжко дихаю і тихенько скавчу в подушки.

 Вже починали трястися ноги, я була не в змозі сказати будь-що.

А тоді він розвернув мене на спину і нарешті ввів свої пальці в мене. Я настілки довго того чекала що стогін просто зірвався з  мого рота, але так і не зринув в повітря, бо той нахабний парубок впився в нього своїми повними вустами і почав вимогливо цілувати.

Він придавив мене до ліжка своїм теплим тілом. Я нічого не бачила і не могла навіть поворухнутися. Його пальці вправно рухалися і не давали мені спокою ні на секунду.  Ноги почали дрижати сильніше, я вигнулася всім тілом і нарешті досягла оргазму.

-Ооооо

-Айайай, Марічко, яка ти некультурна дівчина.

Він вкусив мене за вухо, потім  погладив  по волоссю і ліг поруч.

Моє дихання трохи врівноважилось і я сказала:

-Може вже розв’яжеш мене?

-Ну навіть не знаю, чи ти заслужила.

-О, шановний пане, не сумнівайтеся у виконанні мною ваших прохань.

-Ага, наказів)

Він нарешті звільнив мене від пут, але одразу після цього затис в обіймах.