Визволи мене із полону спогадів

Cigarettes after sex- each time you fall in love

Останній міст між нами горить,

Дозволь зафільмувати цю мить:

Моє серце в твоїх руках.

Мої руки від твоєї любові в синцях.

Дозволь зафільмувати цю мить:

Мене вже давно не болить.

І вкотре тобі я скажу:

–Ненавиджу. Ненавиджу.
-Люблю.

Шум води. Cigarettes after sex. Цитрусовий аромат кондеціонера та увіковічнене тату під грудьми: маленька біла лілія. Чонгук набив його в честь Техьона ще сім років тому.

– Який аромат парфумів тобі більше довподоби?- запитує Те. Невже він цікавиться тим, що мені подобається, думає Чон

– Цитрусовий… або аромат зеленого чаю,- серце так сильно б’ється

– Супер, спасибі,- посміхається той

***

– З Днем народження, Джису,- Техьон простягає коробочку фіолетового кольору дівчині

– Оу… спасибі, невже це… вау які парфуми… не Діор, але… вибач, не люблю аромат зеленого чаю, я люблю ваніль,- намагається не образити хлопця.

***

– Слухай,- Техьон сідає біля Чона в столовій,- що подарувати близькій людині на день закоханих?
– Свою любов,- спокійно відповідає той

***

– Це тобі,- він ставить коробочку із корисними цукерками на парту Джису, а Чонгук злісно стискає пальці в кулак. Спокійно. Спокійно.

***

– Ти не знаєш, де Техьон?- запитує Чон у Банчана

– Ой… вони… не знаю,- ще й як знаю, він зажимався із Джису в туалеті.

Я все життя був егоїстом, ревнивим чортовим егоїстом, так. Так. Але більше себе я любив тебе, Техьон. Любив і люблю. Пам‘ятаю ту ніч твого Дня народження і…

– Чонгук, це неправильно і ненормально. Ні. Не намагайся навіть зізнаватись мені у чомусь, той поцілунок був помилковим…- я ніколи не плакав, Техьон, але в цю ніч я потонув у морі своїх сліз.

Якби мене запитали, що я ненавиджу найбільше у світі, то безсумнівно скажу: дружбу, коли від любові розриває зсередини. Клятий, Кім Техьон ти в мені від серця до найменшого атома душі. Кожна клітина мого тіла закохана у Кім Техьона. Ти закодований в моєму ДНК. Я винен сам, що напридумував у своїй хворій голові сотні теорій про наше щасливе майбутнє, але такого майбутнього я точно не уявляв. Без тебе я не живу. Знаєш, я мільйони разів думав, що це кінець, що варто забути тебе, викреслити, але викреслити тебе – викреслити себе, повністю, фізично. Знаєш, я намагався це зробити, але… навіть, якщо я розкладусь на атоми, вони продовжать тебе любити. Дивна ситуація, коли безвихідь – єдиний вихід.
Я закриваюсь кожної ночі у ванній кімнаті, кажу, що йду чистити зуби і плачу, кричу, рву волосся на своїй голові, бо люблю. Клята любов. Кажуть, що любов не може приносити біль. Тоді що це? Що? Техьон, що я до біса відчуваю до тебе? Що це за відчуття, коли ти хочеш спопелити весь світ від болю, але розумієш, що навіть так ти не зможеш виплеснути сповна.
Я брехав, коли казав, що ніколи не займався селфхармом, займався, бо моя любов до тебе – його найважча форма. Моя душа вкрита язвами, серце рубцями, а тіло – маскою «у мене все гаразд». Не міг ж я вити вовком на весь світ про те, що люблю тебе настільки, що не маю сил жити. Клятий егоїст Чонгук закохався в Техьона, ось так. Єдиний раз… коли я поставив свої почуття вище були у той вечір, так я винен, знаю, прощення нема, але я довірився тобі, а ти мене знищив вщент.
Ненавиджу? Чорт, чому я тебе досі люблю? ЧОМУ?

– Чон, ти ще довго там в душі?- жіночий голос перериває його монолог думок

– Зараз йду вже,- хриплим голосом відповідає

– Ну все тоді, до завтра,- Техьон нарешті відправив Юнгі та Чіму в готель та  вирішує прогулятись вуличками нічного міста. Він одягає навушники на включає плей-лист їх улюбленої з Чоном групи Cigarettes after sex.

Почуття провини. Я стільки років поводився наче клятий дурень, намагався переконати себе, що не люблю тебе, але в результаті полюбив лиш сильніше. Прости, я такий ідіот. Ігнорував власні почуття та ранив твої. Нащо я поліз до тієї Джису? Навіщо я з нею цілувався? Думав, що таким чином зможу погасити той вогонь між нами… смішно, чи не так? Цікаво, якби тоді я розповів тобі все, як є… ми жили б зараз щасливо удвох десь на березі Балтійського моря? Ти ж так любиш море, холодне, штормове море. Любиш дощову погоду, туман, малолюдні місця та чорних котів. Я такий ідіот, Чонгук.
Сльози починають литись рікою. Боляче. Чому ця любов завжди приносить біль? Це точно любов?
Різкий біль в голові заважає думкам продовжувати полілог. Темнота. Я що помер?- думає Техьон.

Він прокидається в холодному закиненому гаражі, прикутим до стільця наручниками. Так боляче зводить в грудях, з носа ллється кров… що за чортівня?
– Вау, наша красуня прокинулась,- посміхається лисий амбал із тату дракона на голові,- трішки погостюєш у нас, поки твій чоловік не виплатить нам кредит,- посміхається й б‘є боляче в щелепу

Але не боляче. Жодна фізична біль не зрівняється із моральними катуваннями нашої любові, Чон Чонгук.