Вибач Тоні…

Стів і Тоні зустрічалися близько одного року, але на їхніх відносинах незабаром зявилася крапка. Як це сталося? Історія печальна але її знають всі…

***

Тоні навіть не вспіває оговтатися як над ним блиснув щит, а через секунду він вже був у нього в реакторі… Так сам Стів Роджерс вонзив свій щит у “серце” Тоні Старка

***

Тоні сидить у себе в кабінеті і в нього перед очіма увесь час з’являється та картина як Стів заносить свій щит над Старком.

***

Тоні перелякано бивиться на реактор з якого раз від разу з’являються іскри.

Кеп підіймається, і йде в сторону виходу, а Бакі…. а що Бакі? він вже давно пішов залишив бійню Стіва і Тоні.

_Стів…_

Тихо але чітко старається говорити геній. Капітан Америка зуминився а навіть і звука не сказав

(Стів ти серйозно? Зараз кинеш мене тут на смерть і навіть не глянеш?…)

Подумав Старк. Стів просто пішов… просто? пішов? залишивши Тоні одного на Себірській базі? Нажаль це так…

-Тоні!

Із-за вугла вибіг Т’Чалл і зразу присів біля Тоні

-Ти як?

_я…в..нормі…_

Тихо прошрепів геній

-А по тобі і не скажеш, вибач що не допоміг.

Він відвів погляд але Тоні взяв в свою року руку Т’Чалли

-Ти зупиняв злодія, ти зробив усе правельно

***

Його думки перериває голос п’ятниці

-містер Старк з вами хоче поговорити Стів Роджерс.

(що? Стів?)

-добре впусти його.

Твердо відповів Тоні. Через пару хвили Стів зайшов до кабінету Старка

-Привіт…

-Привіт.

Голос генія звучав твердо, впевнано, без емоційно

-Кажи вже чого припхався! Якщо за щитом то можеш йти звідси, я тобі його не поверну.

-Мені він і не треба…, я з тоблю поговорити хочу

-Ну кажи, що? Я тебе слухаю.

Він не встиг і кліпнути очима як тут Стів підійшов і обійняв

-Вибач, я просто ідіот, затіяв бійню, тебе образив, щей коли треба був кинув тебе. Вибач ща все що я наробив за цю бійню, за те що кинув там в Сибірі, весь цей час я вів себе я ігоіст і мооальний придорок…, я не знаю пошлеш ти мене зараз чи ні, але я люблю тебе.

Тоні стояв в ступорі, він не знав що зараз робити з одногу буку він теж любив Стіва, а з іншої Стів готовтй був його вбити. Роджерс здригнувся від того що відчув на своїй спині руки Тоні

-і я тебе люблю.

-тоді можна я тебе поцілую?

-ні

_чого?_

-а от ніхрін бійні створювати, тому ні.

-садіст

Тоні посміхнувся бо він зрозумів натяк)