Вена (осінь, 2017)
від Натаніель і всеН – Отже, Рената – Антверпен, Моніка – Брайтон, Ендрю – Вена. Всім все зрозуміло?
Р2 – Так, звісно.
Е – Угу.
Ендрю поїхав у Вену (Австрія). Там саме бушувала команда по розповсюдженню зброї. За 3 години він був у країні.
Е – Алло, Нормане. Де вони?
Н – На Шприхстріт. Кількасот метрів звідси.
Ендрю прийшов на ту вулицю.
Е – Вітаю, не підкажете, де тут продають зброю?
Р – Ти чий?
Е – Мамин і татовий. А ви?
Р – Я – Рон. Ходімо за мною.
Е – Ґут.
Р – Та ти поліглот. Ось наша контора. Заходь, там Маріо, він тобі все покаже.
Е – Ага.
Ендрю зайшов до гаража, та він вів у підвал, там було дуже багато місця та товару (зброї).
М – Чого вам?
Е – Вас.
М – Не зрозумів.
Ендрю вистрелив в голову Маріо.
Р – Що, вибрав?
Е – Майже.
Р – Я так і знав.
Рон дістав електричну гвинтівку.
Р – Хто ти такий?!
Е – Я – Ендрю. І я повинен вас затримати.
Р – Ти вбив його?
Е – Ні, це шокер. За годину прокинеться.
Р – Ти ж в курсі що ми й не з такими справлялися?
Е – Хм…
Рон вистрелив в Ендрю, та той поглинув енергію і викинув її назад на Рона.
Р – Що ти таке?
Е – Я – Енерґо. І мені потрібно знайти вашого начальника.
Р – Нащо він тобі?
Е – У нас є деякі невирішені справи. То де він?
Р – В Зальцбургу. Ти ж мене не вб’єш?
Е – Якщо допомагатимеш, то ні. Ти ж допомагатимеш?
Рон невпевнено посміхнувся.
0 Коментарів