вбивство моралі

Життя Наоко змінилося. точніше, поки вона змінювалася, всі її старання стали непотрібними.

Одного разу вона побачила Юту і Макі разом. це було трохи боляче оскільки вона довго і тяжко старалася заради того,щоб стати кращою для Юти.

Взагальному,її становище погіршилося.  історія про її минуле розвіялася по школі, і здавалося , вже ніхто крім Фушигуро її не підтримував.. але ні… він теж..

одного разу вона просто обійняла його і він накричав на неї.

що ж говорити про Тоге, який не любив Наоко і вважав її просто злом.

Наоко повністю сама..

-Привіт , і сьогодні в нас навіть завдання є!-сказав Годжо увійшовши до кабінету.-І туди підуть … Меґумі Фушигуро, Тоге Інумакі, Юта Оккоцу , Макі Зенін, Ітадорі Юджі, Наоко Інумакі, Куґісакі Нобара…

далі він щось говорив про місце з дивними прокляттями.

***

всі разом увійшли до будівлі. там було ніби тихо,але темні кутки кишіли прокляттями. тоді була десята вечора. ідеальний час для проклять.

-Ітадорі ! позаду!-сказав Меґумі.

враз прокляття пішли з усіх боків. почався бій.

він тривав приблизно  2 години, аж поки …

всі думали що прокляття закінчилися.

але якесь прокляття, справді дивне, воно було більше схоже на чорних черв’яків великого розміру, які з’являлися ні звідки. воно вже хотіло вбити Тоге, який його і не побачив. Тоге думав, що зараз помре із-за того прокляття, проте біля його лиця раптом промайнуло біле волосся сестри. вона прийняла на себе всі удари. стояла спиною до Тоге. з її тіла пронизаного гострими кінцівками істоти стікала кров. вона стояла з опущеною головою, тяжко дихаючи. Підняла голову, повернула її до брата.

-Тоге, пробач мені будь ласка, за те, що я зробила того дня…

на її очах були сльози. у них відображалося почуття провини.

Наоко впала на підлогу. всі стояли шоковані. Юта негайно вбив прокляття, а Меґумі отямився першим.

-Наоко?..