Мітки: Abuse/Comfort
Попередження щодо вмісту: Інші види стосунків
Біль повсюди
від Михаил Борейкопривіт мене звати Гел.
- Ну а точніше Гелен Вінук.
- Хто сама не знаю в житті сенс шукаю
- Вчусь в 7 класі .Не маю багато друзів.
- Спочатку напочаку року я вважала що в моєму існуванні немає сенсу проте на кінці знайшла його .
- Напевно в світі забагато бовдурів аби зрозуміти мене.Проте знайшлися і розуміючі.
- Перший день школи понеділок 7 уроків.Я взяла навушники аби не чути нікого в школі.
- – О дівчата гляньте це та прибабахана музикоманка.- сказала Крістен Стерп (головний ворог ,і просто стерва школи)
- -Крістен Стерп чи не варто тобі сходити до лікарні.Додати трішки мізків.-хитрувато сказала головна героїня.
- Крістен взяла з портфелю рожевий глітер та розсипала його мені на волосся.
- Г-Так тобі треба гівно мале,музико гівняне.незграбне,та самозакохане.-сказала та стерва.
- Хихихихи.-хихотіли всі подружки Крістен.
- В сльозах я побігла в вбиральню бо вже не могла терпіти цей світ.
- -Для мого жахливо подібного дня треба розвада Леді Гага poker_face.
- І тут підступний дзвінок на Алгебру Місіс Ворс .
- я одягла мої навушники та весь урок малювала око це мій знак свободи.
- Дивно урок ішов повільно я не помітила як ця крикуха пішла з нашої катівної системи.
- Аби не бачити тих не навісних стерв я побігла надвір бо там є моє дерево Лодвель.
- Проте нажаль мене й там дістали не воно ще краще Джейкоб Саллі та Раян Тіпр.як ви вважаєто що вони зробили ?Звичайно забрали в мене мою єдину розраду навушники.Я вирішила не діяти як усі , а бути культурною.
- -Гей віддай їх негайно.-викинула я.
- -А ти спробуй забери дурепо.-сказав Саллі.
- -О любчику кидай їх нам.- загравала Крістен.
- – Ну віддай.-сказала спокійно я.
- – Ні ти бісяча мала падлюка ніколи їх не отримаєш.-вигукнув той дружбан.
- -А ти так. – продовжувала я.
- -Так мала гівнючко.Спробуй забери – виригали обоє.
- Падло ти оббіссяне ти нас не почула.В холі пам”ятаєш ти мені якусь фігню валяла.Ти за неї відповісиш.-сказала Крістен.
- І тут усі вони починають бігти на мене.Звалюючи мене вони не помічають як надворі виявляється Місіс Стерп ( мама стерви).
- – Що ви робите покиньте цю лузершу негайно!-сказала Аменла Стерп.
- -Зараз Стерповихо.- вимовили вони гуртом.
- Через 6 хвилин я оклуняла та побачила що мої руки в подряпинах.Волосся було понівечене в чорнилі.Нові джинси розірвані, а кросівок вкрадений.
Такий сумний