Буковель…

Яким чином можна зробити людині боляче?

Якщо пошукати в інтернеті, то способів доставлення мук буде багато, але як зробити так, щоб без фізичного втручання заставити людину волати від болю?

Колись я б довго думав над цим питанням і не зміг би знайти відповіді.

Мені ніколи не завдавали нестерпного болю: кидали, ображали, принижували, але все це нісенітниці у порівняні з теперішньою реальністю.

Я чудово проводив час з найкращим другом для якого був просто товаришем, але статус товариша для нього мав велике значення.

Разом їхали турами, грали, відпочивали. Краще дізнавшись про один одного і вирішили відпочити пару днів у Буковелі.

Чудовий час тоді – проклятий зараз.

У Буковелі ми ще сильніше зблизились.

Дні, коли ми просто разом ночували не зможуть зрівнятись з гірським повітрям та тихим сичанням мокрих дров у каміні.

Саме біля цього каміну ми провели нашу першу і найпрекраснішу ніч.       Знаєте секс – це не щось особливе. Один і той самий процес буде з різними людьми. Поміняються запахи, обличчя, тіла, пози, слова та звуки, але все однакове.                                                                                                             Допоки ви не зустрінете справжнє кохання.

Його сильні руки з темними татуюваннями та збите від навантаження дихання були такими рідними та нестерпно потрібними .

Я любив багатьох, але мене ще ніколи так ніжно та правильно не любили.

Ніби його тіло було повністю створене під мене. Ніжні поступові рухи та ледь не приємні відчуття десь в низу, що з кожним поштовхом відступали, а на своє місце приносили блаженну насолоду.

Ніжні поцілунки та шепіт приємних слів.

• Я люблю тебе Спартачок. – Сказав я, коли він лежав на спині, а я у нього на грудях. Втомлені, спітнілі, але щасливі.
• Спи Жень. – Сказав він.

Казкові дні пройшли і ми відправились в тур, любив я ці тури до поки за їхньою волею нічого не змінилось. Перше місто: влучні питання, чудова атмосфера, загравання з публікою, фото та обійми з фанатами, все як завжди.

Дальше як в пришвидшеному режимі був: готель, вечеря та наша спільна кімната для мене і коханого.

Заходячи в неї я  вже уявляв, як ніжними поцілунками буду огортати його розмальоване як церковні стіни тіло. Цілуватиму, кусатиму, смоктатиму робитиму все, щоб лише людина, яка подарувала нещодавно мені відчуття кайфу була щасливою.

Але доля, як кажуть, ще та падлюка і коханий не проявляв ніякої зацікавленості до моєї персони та поводився більш холодніше ніж зазвичай.

Він сходив в душ та без слів просто сів у крісло щось читати ніби не звертаючи на мене такого сексуального після душу з вологими кучерями та в білому халаті з логотипом готелю уваги.

Тоді я ще не здогадувався, що різкі та імпульсивні слова на рецепції про одну кімнату на двох та окрему для оператора виявляться моєю власною тортурою.

Я підійшов до нього, мого особистого янгола та демона в одному обличчі, поклав долоні на плечі та почав масажувати, щоб він розслабився, бо виглядав дуже напруженим. Поцілував скули коханого та почав спускатись нижче, але різке відчуття сильного тиску на маківку зупинило мене.

• Що таке Спартачку, ти не хочеш?

• Жень. Тоді я припустився помилки нам не варто було…. Я просто хотів сексу і не подумав, що ти вирішиш, ніби між нами є щось більше. Давай просто забудемо про цю ніч….

• Ох…справді…я здивований, але ти дійсно правий тоді був лише секс…ходімо спати завтра потрібно буде рано виїжджати.