Бордель

Глава 7

Бакуго відпросився в магазин, і вертався вже у школу, як тут на нього напали, він викрутився, використовуючи підрив. 

— Хлопці, він зі здібністю! 

Крикнув той, хто його схопив, тут в нього  вистрелили, пуля, яка зачепила руку подіяла моментально, здібність перестала працювати і він знепритомнів. 

Вже було пізно, а Бакуго досі не прийшов до гуртожитку, Деку це тривожило. Зв’язку з ним не було, він обірвався, коли той вийшов з магазину. Він написав про це Всесильному. Він спробував заснути, але марно. 

Бакуго, тим часом, вже прийшов в свідомість. Побачив, що він вдягнений в жіноче кімано, він роздивлявся довкола.  Встав, спробував вийти з кімнати, але було марно, кімната була зачинена, ключів ніде не було. Він спробував застосувати здібність, але знову загубив свідомість. 

Мідорія дуже нервував і вирішив посеред ночі піти все таки шукати коханого. Він вмйшов з кімнати і пішов, але до нього вийшла Кьока. 

— Мідорія, ти куди? 

— З Бакуго щось сталося, я нервую, хочу піти його пошукати. 

— Я з тобою тільки перевдягнуся, я добре розвідую. 

Мідорія кивнув і, нервуючи, стояв під дверима. Кьока вийшла. 

— Пішли, ти когось попередив? 

— Ну я казав Всесильному, що Бакуго викрали, схоже. 

— Його викрали? Тоді ні, це небезпечно! Не йди, вони можуть викрасти із-за здібностей, нам не можна, ні в якому разі. Краще іти тоді вже завтра, а поки зрозуміти, що там є поруч. Я піду спати. 

Мідорія зітхнув і кивнув, він задумався всерйоз. Тут йому подзвонив Айзава.

— Бакуго викрали? 

— Напевно, зв’язок з ним різко обірвався, коли він вийшов з магазину, адресу можу перекинути. 

— Так кидай, я перегляну, що є поруч. І передзвоню. 

Мідорія поклав трубку, він весь тремтів. Він розумів, що треба просто почекати, але його трясло. Тут його набрав Айзава знову. 

— Я дещо знайшов підозріле, там є бордель, але там торгують тілами хлопців, сподіваюся ти розумієш про, що я кажу. Так якщо, хочеш підходь через 10 хвилин до моєї кімнати, я і Гучномовець підемо зараз розвідувати туди, бо розумієш вночі вони працюють, а чекати наступної ночі може бути пізно. 

— Ттттак. Я врятую його! 

Мідорія одразу поклав трубку і прибіг до кімнати. Він постукав у двері. 

— Так, Мідорія заходь. Тобі треба перевдягнутися і замаскуватися як ми, ми не такі відомі, сподіваюся нас не впізнають. Айзава дав Мідорії одежу. 

— Перевдягнись, ми з Гучномовцем чекаємо тебе біля кімнати. 

Вони обидва вийшли. Мідорія перевдягнувся і вийшов до них. Через 40 хвилин вони прибули на місце, і зайшли всі в трьох в бордель. Вони всілися. Бакуго дали обслуговувати просто клієнтів, так як, він тільки прийшов до тями. Він зрозумів, що пробувати використовувати здібність, марно, тому пробував придумати інший план, він уважно роздивлявся зал з гостями і тут він раптом помітив знайомий погляд, від підійшов і побачив Мідорію, у нього затремтіли руки. Погляд був опущений, Мідорія ще ніколи не бачив Бакуго таким наляканим. Він проговорив губами. 

— Ми тебе врятуємо. 

Бакуго кивнув, такого пониклого коханого він ще не бачив ніколи. Мідоріяв його роздивився і посміхнувся. Айзава теж зрозумів, що це Бакуго і шепнув на вушко. 

— Проси з ним ВІП кімнату. 

Він передав під столом гроші. Мідорія помахав рукою, 

— Перепрошую, можна мені ВІП кімнату з цим красунчиком. 

Бакуго скривився. До них підійшов чоловік, кивнув. 

— Звісно можна, але обережно з ним, він новенький. Оплата карткою чи готівкою? І телефони брати до кімнати заборонено. 

Мідорія кивнув. Лишив телефон Айзаві. 

— Готівкою. 

Він розрахувався і чоловік провів їх до кімнати, заперши їх. Бакуго зітхнув. І обійняв Мідорію. 

— Дякую, тут камер і прослуховування нема, тому можеш бути спокійний. 

— Але я з навушником, нас зараз чує Айзава. 

Він притягнув Мідорію до себе і поцілував в засос. Той відповідаючи на поцілунок, провів рукою по грудям і здивувався. 

— У тебе щось на грудях, напевно. 

Бакуго зітхнув. 

— Так, у мене по всьому тілу, де є потливість нацеплені прикраси- давачі, які вирубають мене, коли я застосовую здібність, я так думаю. 

Мідорія зітхнув. 

— Ти пробував їх зняти? 

— Так, марно. 

Мідорія роздивлявся Бакуго.

— Роздягнешся, покажеш мені? 

Бакуго кивнув і роздягнувся повністю до гола. 

— Ууухти, виглядає красиво. 

— Але з ними не зручно, і там, де вони біля статевих органів, воно інколи збуджує. Вони схоже мені їх чіпляли, коли я був без свідомості від дії кулі, вона заділа не сильно, і у них є здібність, що лікує рани. Вони сцілили руку. Мені від цього так противно, Мідоріє вибач мене, я тепер напевно, вважаюся брудним зрадником… Ти мене кинеш? 

Мідорія обійняв його, притиснув сильно до себе. 

— Ні, ти не винен, ти що, я тебе все одно кохаю. Ти ж моє золотко, дозволиш мені  спробувати зняти це все? Щоб ми змогли знищити це нелегальне місце? 

Бакуго кивнув. 

— Добре, якщо буде боляче, то кажи, але напевно, прийдеться потерпіти, ти зможеш. Спочатку зніму там, де простіше. 

Він обережно зняв з пальців кільця-давачі. Всі вони були встромлені в шкіру, тому, коли Мідорія їх зняв пальці сильно кровоточили. Він взяв пальці до рота і зализав рани. 

— Коханий, тут є серветки вологі, можеш перемотати ними. 

Мідорія кивнув знайшов серветки і обмотав кожен палець, так він зробив з обома руками. 

— Тепер підніми руку. 

Бакуго підняв, той зняв давач з підмишки, і теж зализав рану. Приклав серветку. 

— Зажми руку і тримай. 

Бакуго так і зробив. Підняв іншу руку. Він підняв іншу руку і стиснув зуби, щоб не стогнати. Мідорія зняв, і зробив теж саме. Бакуго опустив і прижав руку.  

— Так тепер груди. 

Мідорія почервонів. І обережно зняв, але Бакуго почав від такого збуджуватися, він тихо простогнав.  Сосок закровоточив, Мідорія нахилився і почав його смоктати. Бакуго поклав руку на голову і погладив. Тут Мідорія згадав, що він прихопив пластир, на всякий випадок. Він дістав його з кишені і заклеїв рану, так само він проробив і з іншим, вони обидва від цього збуджувалися. Мідорія глянув на Бакуго, чий прутень вже був збуджений.  І почав обережно знімати всі прикраси поруч і з нього, Бакуго впав на плече Мідорії і вкусив його, простогнавши. Він теж закровоточив трохи. У хлопця з очей покотилися сльози. Мідорія поглянув в очі коханому. 

— Потерпи, я зараз всі рани теж вилижу. 

Він ліг і взяв прутень до рота, він старався і зализував кожну рану язиком, Бакуго від такого простогнав. 

— Ммм, кохання моє, я зараз кінчу. 

Він кінчив Ізуку у рота і той все проковтнув. Він сів, але сам був збуджений і Бакуго це помітив, він поклав ногу на прутня Мідорії і проговорив. 

— Знімай труси. 

— Але ж треба тебе урятувати.

— Ти мене з таким стояком навряд чи урятуєш. Знімай труси. 

Мідорія зняв, Бакуго ліг і почав смоктати, він теж працював дуже активно язиком, він аж заглотував прутень коханого. Мідорія вигнувся і сам від такого простогнав, але закрив рот рукою. 

— Кінннчаю. 

Мідорія кінчив у рот Бакуго, той злизнув і проковтнув. 

— Це було як подяка. Тепер вдягаємося і я спробую здібність. 

— Може поки не треба? 

— Добре. В цей раз тебе послухаю, дурний Деку.  

Вони обидва вдягнулися. 

— Бакуго, Айзава все зрозумів, він нам дасть сигнал, як тільки нам виходити, і треба урятувати всіх інших хлопчиків. 

Бакуго кивнув. 

— Тут є зовсім діти, їм потрібен буде психологічна допомога. Пане Айзаво, ви чули всі наші стогони, вибачте. 

Мідорія кивнув. 

— Добре, зрозумів. Бакуго ти як рухатися, іти можеш? 

— Так, можу. 

— Все, тоді пішли рятувати хлопчаків. 

Згодом, всі були врятовані, всіх, володів цією борделю, відправили до в’язниці. Хлопців відвезли в лікарню і познімали чіпи з тих, хто мав здібності. 

Як тільки Мідорія і Бакуго зайшли до кімнати. Бакуго впав на ліжко, потім став на коліна і глянув на Мідорію. 

— Вввибач, що вони торкалися мене, вибач, я тепер грязний, тільки не кидай мене. 

Той взяв його за руки сів поруч і поцілував в лобик. 

— Коханий, це сталося не з твоєї причини, я тебе кохаю. 

— І я тебе кохаю. 

Тихо промовив Бакуго. 

— Ось, тому заспокійся. Добре, що ти, там ні з ким сексом не займався.

— Я спробував використати здібність двічі, коли мене брали у ВІП кімнату, я губив свідомість і люди лякалися і відмовлялися, це те що мені потім сказали, щоб я тримав себе в руках. Так я навмисно це робив. 

Мідорія обійняв його.

— Бачиш, любий, ти робив все, аби не зрадити мені, я дуже вдячний, коханнячко моє. Так, давай тепер ти перевдягнешся і я тобі як слід все оброблю і намажу рани. 

Бакуго роздягнувся і сів перед Мідорією. 

— Мене так збуджує твоє тіло, схоже це знову кінчиться сексом. 

Бакуго всміхнувся. 

— Я не проти. 

Мідорія посміхнувся і вирішив роздягнутися теж, в нього було декілька незначних подряпин. 

— Любий, давай я тобі їх теж спочатку намажу.

Мідорія кивнув і дав мазь. Бакуго намазав подряпини і кожну поцілував. Мідорія взяв мазь і почав обмащувати нею пальці Бакуго, закінчивши, він промовив. 

— Тепер підніми руки. 

Мідорія глянув. 

— Знаєш, мені, здається, якщо ти побриєш там волосся, то тобі буде легше, воно тертися не буде. 

— Не вказуй мені, ось якщо ти так вважаєш сам і брий. 

Мідорія зітхнув знайшов бритву в ящику у Бакуго, і обережно побрив, йому підмишками і намазав. Бакуго профирчав, опустив руки. 

— Я думав ти не зробиш, бо перелякаєшся. 

— Я піклуюся про тебе. 

— Навіщо? Бо кохаєш?! 

— Так. 

Бакуго відвернувся весь червоний. 

— Продовжуй. 

Мідорія взяв мазь і почав мазати груди і зокрема соски. 

— Мммх, це збуджує. 

Він намазав соски і спустився рукою до прутня. 

— Лягай. Я все зроблю. 

— Ммммхмх, і можеш, увійти у мене в зад? Там якісь дивні відчуття, ніби там щось є. 

— Добре, раз хочеш, то я увійду, але спочатку пальцями тебе розтягну. 

Він взяв мазь і ніжно пальцями намазував рану на потаці і під, від цього вони обидва збуджувалися. Намазавши, він закрив мазь, витер руки об серветку. 

— Розсунь ноги. 

— Не наказуй мені! 

Бакуго розсунув ноги і закинув їх на Мідорію, той почав обережно, ніжно входити пальцями. Тут він здивувався, зупинився, і глянув униз. Він пальцями почав щось общупувати. Бакуго глянув на нього. 

— Мммх, приємно, але чому ти зупинився? 

— Я нащупав якийсь ще пласмассовий давач. Скотиняки! Вони тобі і в зад засунули, ось тому тобі і було боляче всередині від застосування сили. Так, коханнячко моє, я зараз знайду мазь, яка дає невелике оніміння тілу, сподіваюся вона в нас є. 

— В мене її нема. Оце сволочі! Щоб у них прутень відсох! Чорт би їх перетрахав, як же я хочу їх вбити. Най, їх Морана до себе забрала! Та щоб вони всі здохли наглою смертю! 

— Я взяв свою аптечку, на всякий випадок, зараз до тебе. 

Мідорія знайшов мазь, поставив поруч з Бакуго пляшку з водою. 

— Так, треба тобі щось у рота дати, бо боюся, твій стогін можуть почути весь гуртожиток, а нам це не треба. 

— Хай, би тебе собака поцілувала, таке кажеш! Але чорт побери, ти правий! Подай мені свою іграшку, яку ти припер, щоб з нею спати, а я тобі не дав. 

Мідорія простягнув йому маленького світлого песика, він його взяв до рук. Розсунув широко ноги і закинув кінцівки на шию Бакуго. 

— Ні, на жаль, ноги прийдеться тримати руками. 

Бакуго зітхнув, взяв до рота собачку і руками розвів ноги ширше. Мідорія обережно увійшов пальцями всередину, намазав навколо і вийняв. 

— Любий, треба почекати декілька хвилин аби воно подіяло. Бакуго виплюнув собаку відпустив ноги трохи. 

— Мммхмх, я зараз кінчу від цього всього. 

Він кінчив, Мідорія взяв серветки і все витер. Бакуго знову взяв собаку в рота, руками розвів ноги. Хлопець обережно пальцями увійшов всередину і почав знімати давач. Бакуго спочатку стогнав, а потім з очей потекли сльози. Мідорія трохи прокрутивши він дістав того жучка. У хлопця звідти потекла кров. Мідорія нахилився і почав вилизувати. Бакуго поклав руку на голову. Він це робив поки не зупинив кровотечу . Потім обережно наклеїв туди пластир, доволі широкий. 

— Все мій коханий, входити я туди не буду. 

Бакуго виплюнув іграшку, яка була вся в слюнях. І тяжко дихав, віддихувався. Він відпустив ноги. І схопив воду, відкрив і пив з такою жагою, ніби він не пив дня три. Мідорія гладив ніжно його по голові. 

— Сильно болить всередині? 

Бакуго тикнув ногою в прутень Мідорії. 

— Давай, я тобі допоможу. Віддячу, ще раз за це все, ти он сам ледве не плачеш. Плач, не стримуйся, якщо хочеш. 

Він нахилився і взяв прутень до рота, і ніжно почав працювати язиком. Мідорія погладив голову, що йому робила так приємно, і заплакав.

Бакуго пришвидшив темп язиком, і невдовзі Мідорія йому кінчив до рота. Той проковнув і влігся поруч. 

— Я втомився, дуже втомився, я засинаю. 

Мідорія погладив по голівці. 

— Засинай, коханнячко моє. 

Бакуго заснув. Мідорія все прибрав, викинув все сміття, ліг поруч. Взяв їх накрив і заснув.