Бонус. Закохатися до феєрверків

– Ліксі, ота палетка нещодавно вийшла, вона з аніме яке я дивлюся!- Сойон тицяє пальцем у палетку тіней за вітриною, Фелікс одразу ж тягне сестру під руку у магазин косметики.

– Ось ця?- Фелікс розглядає яскравих персонажів на палетці.- Хочеш їх? Всіх?- Фелікс проводить пальцем по п’яти палетках, всі вони різні, але з одного аніме.

– Так!! Але ти сам сказав за всі, а не я!- Сойон згрібає всі палетки й несе до каси, по дорозі захоплюючи ще декілька штук різнокольорових туші й олівчиків для очей.

Фелікс розплатився картою, після чого вони з сестрою вирушили до машини, на руках Лікса і Йон купа брендових пакетів: від одягу до косметики, від сумочок до шкільної канцелярії.

За ці три роки багато чого сталося: Сойон чарівним чином одужала, сказала що до неї уві сні прийшов незнайомець і вилікував її, ім’я своє він не сказав, Сойон запам’ятала тільки білосніжні кучері та приємний голос. Фелікс нарешті купив власну машину. Хосока та Чіміна звільнили за їхні криві язики. Хьонджін “тимчасово” переїхав до Фелікса, щоб допомагати йому після коми «Я залишуся на деякий час, щоб допомогти тобі, потім як ти повністю одужаєш- я з’їду», але більше він не переїжджав, Фелікс попросив залишитися. Стосунки з тіткою, тобто мачухою, братом та сестрою нарешті налагодилися, тепер вони справжня сім’я, і їхній сім’ї не потрібен батько, щоб бути повноцінною. Джісон з Синміном нарешті одружилися, і тепер чекають на народження дитини від сурогатної матері «Наша донька буде найщасливішою дитиною на світі!».

Фелікс висадив сестру біля нового будинку. Після арешту батька вони не змогли більше жити на тій вулиці: сусіди почали ставитися до них недовірливо, не спілкувалися з ними й кожного дня засуджували «Як він міг пірнути ножем свого ж сина?! Їй ще й не соромно приходити до бідолахи Фелікса у лікарню? Сором то який!». Фелікс самостійно, показово, приїхав за Мійон, Міндже, та Сойон, щоб забрати їх та речі й відвезти у новенький будинок, який вони з Хваном обрали та купили.

– Заходьте завтра! Буду вас чекати!- Сойон закрила двері та побігла у дім ледве тягнучи всі шістнадцять пакетів.

Завтра у Сойон день народження, їй виповниться шістнадцять.

Фелікса розвеселило те, як Сойон намагалася донести пакети, він розстібнув ремінь і вийшов, щоб допомогти, але в цьому вже не було потреби- Міндже вийшов з хати й допоміг, певне побачив через скло на вихідних дверях. Мін помахав Ліксу, запрошуючи на каву або чай, але Фелікс крикнув, що прийде завтра разом з друзями.

Фелікса сів у машину й розвернувся, виїжджаючи на ту дорогу, якою приїхав, поїхав до моря, там на нього вже чекає Хьонджін, який підготував якийсь подарунок.

Фелікс вийшов на пляж, холодне, зимне повітря розвіювало його синє волосся, мішаючи дивитися на море. Хьонджін підійшов ззаду, й закрив Феліксу очі.

– Ходімо.- Хван повів Фелікса ближче до берега,- Я вже казав, що тобі пасує цей колір, правда?- Хьонджін шепоче на вухо,- Знаєш, ти мені так подобаєшся. Все у тобі, мені подобається абсолютно все!- Фелікс чув серцебиття Хьонджіна, з кожним словом воно ставало все швидше, чи можливо це було його власне?- Ті місяці, які ти був у комі, я так багато чого переосмислив, у мене було так багато “за” і “проти”, щоб усвідомити свої почуття до тебе. І коли ти нарешті прийшов у свідомість, всі мої думки були “за”.- голос тремтить, навіть у мороз руки потіють від страху.- Але я боявся і чекав. Чекав поки ти забудеш Чана, про якого два роки підряд ти бурмотів уві снах.- голос Хьонджіна помітно посумнішав, певне тема про Чана навіть для нього болюча.- Я не знаю хто він, що у вас з ним було і як довго, і чи вдасться мені засісти у твоєму серці та голові так, як засів він, але я готовий чекати на це стільки, скільки мені вдасться.- серця обох стискалися від болю, у кожного він був різний, але водночас вони розділили його на двох. Хьонджін забрав руки з очей Фелікса, вони були мокрими та солоними, чи то від спітнілих долонь Хвана, чи то від сліз.- Я не вимагаю у тебе зараз прийняти мої почуття чи відповісти взаємністю, просто я більше не зміг тримати у собі ці почуття, вони кожного дня стають міцніше.- Хьонджін тер долонями у сіре пальто, його щоки зігрівав подарований Феліксом шарф на річницю їхнього знайомства.- Можливо це дурниця, але з кожним зростом почуттів мені все більше здається, що жити без тебе я не зможу.- Хван витягнув коробку сірників і попрямував до феєрверків, Фелікс тільки зараз їх помітив.

Небо стало яскравим та кольоровим, гучним та палким, Фелікс обожнює феєрверки. Обожнює ці іскри, які можуть попекти йому обличчя чи одяг. Обожнює фігурні феєрверки, Хьонджін купив у формі сердечок. обожнює Хьонджіна, який біжить прямо на нього, бере за руку та тягне Фелікса трохи далі від полум’яних небесних вогників.

У очах Фелікса відбиваються сердечка: маленькі та великі, рожеві та червоні. Він обов’язково запам’ятає цей момент, це Хьонджінове зізнання, бо все це- дорогоцінне для нього. Задивившись на феєрверки Феліксу вже було начхати на пісок на одязі, на мокрі полотняні чоботи, та замерзлі щоки. Лікс повернув голову у сторону Хвана, той так само зачаровано дивився на феєрверки.

– знаєш Джинні, я закохався у тебе до феєрверків!- Фелікс перекрикує гучні вогники. У очах Хьонджіна помітно засяяли зорі, які були відсутні на небі. Фелікс потягнув Хьонджіна до себе, став на носочки та чмокнув у губи, а потім вже поцілував, як помітив усмішку на обличчі.

Щоразу думаючи про море, Фелікс все частіше буде згадувати про Хьонджіна й зрештою Чан зникне з його пам’яті.