Блиск чи гігієнічка?

Чекати поки твоя дівчина збереться на прогулянку буває нудно, але не для Уйона. Це гарний шанс спробувати щось новеньке або втілити якийсь несподіваний план.

Примітки: Герої за сюжетом знаходяться в оф. стосунках, але ще не довго.

Ви збирались піти на прогулянку і звісно ж Уйон швидше зібрався, тому чекав поряд на дивані поки ти закінчиш свій макіяж. Він начебто завис у телефоні, тож ти не одразу помітила його дивну тихість. Коли ти вже доводила до ладу останній пункт свого мейк-ап плану, а саме наносила прозорий блиск з дрібним глітером на губи, Уйон підібрався ближче до тебе, щоб розгледіти весь цей за його словами “витвір мистецтва для Лувру”. Кинувши на провокатора дещо обурений погляд, ти не очікувала зустріти розфокусований погляд Уйона. Зазвичай його очі дірку випалять в будь-кому. Що він таке задумав знову, цікавість та обережність протистояли в тобі.

 – Чуєш, а на мені щось круте намалювати зможеш? – ти не віриш своїм вухам.

 – Хочеш..? – хай лише посміє свої пранки знову вчинити, зобережничала ти.

 – Так, тим паче сьогодні ми ж нікуди не поспішаємо?

Підозрілий. Дуже підозрілий хід з його боку, а ще цей його безтурботний тон. Скільки не зустрічайся з Уйоном, все одно не звикнеш.

 – Тобі щось яскраве тоді.., чи по-нормальніше?

Він приснув від сміху але таки обрав друге.

 – Ти куди?

Уйон знову розсівся на дивані, і на твої високо підняті брови кинув аргументом, що не готовий довго сидіти на твоєму невеличкому стільці, якщо його мейк займе стільки ж часу як і твій. До того ж і про тебе піклується: тобі також треба десь сісти. Не позбавлено сенсу, звісно, тому ти й погодилась.

Взяла все необхідне та сіла поряд з Уйоном. Чесно, було складно перелаштуватись, макіяж іншій людині робити по-перше, а ще й кут вдалий підібрати, особливо для нанесення підводки, та симетричності взагалі всього образу. Крутити лице Уйона довелося часто, що йому майже одразу набридло, тому наступний тейк з його сторони був очікуваний, але не для тебе, і не в момент коли ти намагалась сконцентруватись на справі.

 – І тобі так зручно..? – його погляд пройшовся по тобі знизу догори, поки не зустрівся з твоїми широко відкритими очима.

 – Ну, це трохи складно.. – ти перевела погляд на пензлик в своїй руці, – і я не бачу так би мовити всієї картини, тому..

Уйон продовжив за тебе:

 – тому чом би тобі не сісти сюди? – похлопав по колінах Уйон, та одразу ж додав, – Чи ти соромишся?

Провокація… це завжди його сильна сторона. Хай йому грець, чому ні? Ти постаралася максимально впевнено відповісти, дивлячись йому у вічі:

– Окей, якщо ти не проти.

– Тоді гайда.

Його задоволену посмішку треба було бачити, не факт, що він купився на твої “максимально впевнені” слова, але його радували не вони, а те що мало йти за ними. Ти зібрала і переставила упаковки з косметикою, які лежали на його коліні, а також поряд. Привстала з дивану, спираючись на нього одним коліном. В руці в тебе залишились кисточки, тому на пару секунд ти задумалась чи не покласти їх на якусь з коробочек, але Уйон протягнув тобі руку і ти, все ще думаючи про кисточки, простягнула їх йому. Він горизонтально хитнув головою та сам притягнув тебе до себе, підхопивши тебе за лікті. Дивно, що ти не втратила рівновагу і епічно не впала кудись, певно допомогло те, що тобі вдалось схопитись за плечі Уйона. Не сказати, що теперішня позиція була більш зручною для тебе, бо рівень ніяковості в кімнаті тепер зростав у геометричній прогресії. І не сказати, що Уйона це хоч трохи хвилювало, знаючи його, то можна навіть передбачити, що можливо він все навмисно спланував. Але його обличчя виражало очікування і більше нічого підозрілого, тому ти трохи розслабилась, спробувала всістися та продовжити роботу.

Ти підправила й без того ідеальні брови Уйона, підкреслила темного кольору тінями лінію вій та ними ж зафіксувала коричневу підводку. Нанесла світлі тіні у внутрішні куточки ока і від них до середини ока легким шаром покрила сріблястим шимером. Ти відхилилась подалі, щоб оцінити свою роботу та знайти недоліки які треба підкоригувати, але врешті лише посміхнулась. Так, далі треба…

Уйон відкинув голову на спинку дивану, не зводячи з тебе очей. (Хоча своє спостереження він майже і не припиняв.) Одразу після досить повільно відкинув рукою своє волосся з чола та злегка зішкірився, задоволений твоїми полум’яними щоками.

-Що таке? Вже готово? – звучить як насмішка, але ти не готова прийняти поразку. Ще ні, не зараз.

– Ні, ще трохи залишилось, – спокійно, майже вийшло відповісти по-нормальному, але дивитись йому в очі вже зовсім не виходить.

З рум’янами ти впоралась швидко, з тінтом теж бо як з ним інакше, тож залишилось лише… Ти пройшлася рукою по своєму волоссю, відкинула заблукавші прядки і спитала:

– Тобі тінт покрити блиском? Чи ти своєю гігієнічкою..?

– Ні, я маю кращу ідею, – врівноважено, абсолютно прозаїчно кинув Уйон. Ти вже хотіла питати яку ж саме, але відповідь випередила тебе, – хочу такий же блиск як у тебе.

– Цей? – ти вказала пальцем на свої губи і поглянувши на купу косметики, що була на дивані, зрозуміла, що цей блиск залишився на столику.

– Так.

– А, тоді я зараз його принесу, – ти вже думала вставати, але стикнулася поглядом з темними очима Уйона і затрималась. Це був ідеальний момент для його плану, який він звісно ж використав. Уйон випрямився та, притягнувши тебе ближче, повільно поцілував, намагаючись не розмазувати за межі той самий блиск для губ з глітером. Поцілунок був незвично коротким, тому ти навіть не встигла до кінця зрозуміти що відбулось. Уйон підправив великим пальцем блиск, що опинився за контуром твоїх губ, підтримуючи тебе за підборіддя.

– Ні, певно все ж доведеться ще один шар нанести, – незадоволений результатом свого неординарного способу нанесення блиску підсумував Уйон.

-Уйон! Ну хто так робить?! – ти трошки прийшла в себе. Тобі подобались подібні сюрпризи від нього, але тебе бісило, що до такого неможливо підготуватись. Щоразу.

Він лише стиснув плечима та з фейково невинною усмішкою спитав:

– Так ми підемо гуляти, чи продовжимо вдома?