Фанфіки українською мовою

    На останньому поверсі будинку на Банковій, в темному кабінеті, навпроти вікна стояв невисокий чоловік і дивився на нічне місто. Київ лежав у темряві. Десь зовсім неподалік пролунав вибух, але чоловік не реагував. Йшов восьмий місяць війни і він вже давно звик до звуків вибухів. Охорона весь час нагадує йому не підходити до вікон, але краєвид міста допомагає йому сфокусуватись. А зараз дуже важливо було вирішити одну проблему. 

    Годину тому подзвонив Джо. Нагадав про свою підтримку, потім довго вибачався, а в кінці повідомив дуже тривожну новину. За даними їхньої розвідки Хуйло затіяв якісь ігри з ядерною зброєю і цього разу це не просто залякування. Невже наважиться? Але причин для недовіри американцям немає, вони знали про 24 лютого. Зеленський перебирав в голові всі можливі варіанти запобігти катастрофі, але він вже знав що саме треба робити. За це Джо не погладить по головці. Європейці, напевено, злякаються. Але то буде потім. Зараз найважливіше – життя людей і безпека України. Президент підійшов до столу, взяв слухавку службовго телефону: 

    – Бджолу до мене.

     

    * * *

     

    Станції московського метро сильно нагадували київські. Хіба що трохи просторіші і більше совєцього лайна на стінах. В кінці платформи, не звертаючи уваги на натовп, гриміла розкладною драбиною тендітна жінка в робочому одязі і яскраво-зеленому жилеті. Зібравши знаряддя, вона підійшла до тунелю, відкрила невисокі дверцята і вийшла на технічну платформу. Ніхто навіть не глянув в її бік. В жилеті і з драбиною можна пройти куди завгодно. Вона була вперше на цій станції, але точно знала куди йти – карта комунікацій закарбувалась в її пам’яті годинами тренувань. Десь тут має бути вхід в технічний коллектор який веде прямісінько в Сенатський палац.

    Жінка думала про акторство. Воно завжди їй подобалось, хоча і залишалось лише прикриттям в цивільному житті. На справді вона була членом давнього українського жіночого ордену. Засноване Княгинею Ольгою, таємне товариство залишалося в тіні і лише в критичні для України часи готувало воїнів-асасинів. Жінок, здатних змінити хід історії. Анна Ярославна, Роксолана, Людмила Павличенко. Тепер вона… 

    В голові трохи запаморочилось. Дівчина прикрила очі. Швидкий вдих, повільний видих. Виконала перевірку рефлексів. Вона готова.

     

    * * *

     

    Зеленський так і не лягав спати. Сонце вже встало, а новин від Бджоли все ще не було. Якщо її схопили? Якщо їй не вдалося? Вибір стоїть між капітуляцією і ядерним ударом. Він подивився на годинник. За 15 хвилин брифінг з Подоляком. Часу лише на каву і коротку медитацію. Нахилився до комунікатора:

    – Чорну каву і свіжу сорочку, будь ласка

    За хвилину в дверях з’являється помічниця:

    – Пане Президенте, включіть ОРТ

    – Сегодня, в своем рабочем кабинете в Кремле, бьіл найден убитьім прези…

    Зеленьский виключив телевізор не давши договорити. Він не хотів чути це ім’я. Нелюд, що носив його, не заслуговує на інше назвісько окрім Хуйло. Світ став краще без цього чудовиська. Президент глянув на помічницю, перевів погляд у вікно. 

    – Треба поголитсь – подумав він.

     

     

    0 Коментарів

    Note