Батько?

Дівчинка: Мене звуть Венді

Ніл: Венді? Це ти? Чому ти тут?

Венді: …Бейлфайр?

Ніл: Так, це я. Тільки зараз я Ніл

Венді: Ти так виріс

Ніл: А ти не змінилася

Голд: Досить балакати. Нам потрібно Генрі врятувати

Венді: Генрі?

Ніл: Мій син

Венді: Я, здається, зрозуміла про кого ви

Реджіна: Знаєш де знайти?

Венді: Ні … але хлопці знають

Хлопців розбудили

Емма: Хлопці, будь ласка, допоможіть
нам врятувати сина

Білосніжка: Якщо ви боїтеся Пена, то не переживайте, нас більше і ми його переможемо

Крюк: Також ми можемо забрати вас до нас

Фелікс: Не смійте! Ви не можете зрадити Пітера!

Амбер: Фелікс, вони тебе не послухають

Голд: Чорна Королева, навіщо прийшла

Амбер: Я можу піти, але забравши з собою їхні голоси і ви ніколи не дізнаєтесь де Генрі

Емма: Ти нам скажеш?

Венді: Амбер, ти ж не любиш в лазити справи Пена. Пен завжди розповідав про ваші стосунки, ти не порушуєш слів

Амбер: А я й не порушу. Він у печері

Білосніжка: Якій?

Амбер махнула рукою

Хлопчик 1: Печера Череп! Він часто туди ходить!

Амбер: я лише сказала печера… Це він розповів

Зі сміхом та грою сказала
дівчинка, зі зловісним характером, і
випарувалася

Усі, окрім дітей, побігли до печери по карті. Прийшовши хлопці побачили сходинки, намагаючись піднятися вони натрапили на стіну-бар’єр.

Реджіна: Хітер, але моя магія сильніша

Голд: Не поспішай! Твоя магія тут не допоможе

Емма: А моя?

Голд: І твоя не згодиться

Реджіна: Тоді що робити?

Голд: Зняти закляття дано тільки Чорна

Амбер: Я Чорна Королева, а не Чорна

Білосніжка: Амбер, будь ласка

Амбер: Ні, Голд і сам може пройти

Ніл: Про що вона?

Амбер: Голд не має тіні

Голд: Бар’єр пропустить того, у кого немає тіні. Пітер знає, що я відіслав свою тінь і заганяє мене в пастку

Амбер: Якщо не хочеш у пастку, то не бери цю річ

Голд: Я не настільки дурний, адже я теж лиходій

Амбер: Я попередила

І Амбер зникла в диму. Голд пройшов через бар’єр і зайшов

Пітер: Які гості

Голд: Поверни Генрі, поки не пізно

Пітер: Цього “пізно” ніколи не настане

Голд: Ти жахливий, Пітер Пен

Пітер: Ти не кращий, ми ж обоє кинули синів

Голд: Але я не хотів і шукав свого сина, щоб вибачитись і все змінити!

Пітер: Ахах! Думаєш він тебе пробаче?… Ти, пробачив свого батька

Голд: Він ніколи мене не шукав і навіть не просив вибачення

Пітер: Ти завжди був поруч, завжди під наглядом

Голд: Начхати, сьогодні все зміниться

Голд дістав скриньку і провів по ній рукою, але нічого не сталося

Голд: Чому не працює?

Пітер: Ти хотів це зробити? Пітер дістав таку саму чорно-сіру скриньку з червоним каменем і провів над нею рукою.

Пітер: Вибач, але ти мені не потрібний, як тоді, зараз і в майбутньому.