Бажане знайомство

Прокинувся Женя занадто рано, 3 години ночі. Відчувши, що він дуже голодний, вирішив піти зробити собі нічну вечерю. З куплених продуктів він взяв хліб, намазку на нього, нову упаковку якогось незрозумілого чаю. Закинув 2 кусочки хліба в тостерницю і вмикнув чайник, підготував заварку і кинув туди, як зазвичай, 2 ложки цукру.

Коли все вже було практично готове, він намастив хліб якоюсь намазкою зі смаком грибів, “напевно, гриби лисички” – подумав Женя, до кінця не зрозумів, все на польській, а він не знає точну назву гриба, що зображено на упаковці.

Вже усівшись з полегшенням, що хоть щось по їсть він начав думати. Думати про того, чорт би його побрав, хлопця. Женя не до кінця зміг його роздивитися, але запам’ятав що він блондин, трішки низькіший, ніж сам чоловік, серйозний на вигляд, весь в чорному.

– Хм, назву його “Чорний Король”, чи може ” Граф”, – сказав Женя в слух- хахаха. – трішки іронічно посміявся сам з себе.

Чоловік розумів, що наврядчи зустріне його ще раз. Ну а що? Він його побачив всього лише 1 раз на зупинці, хоча на автобусі брюнет частіше їздить, на одному й тому ж, ось тільки в різний час. Можливо, якби робочий день закінчувався не о 16 годині,а о 18,тоді чоловік би міг сказати точно, зустріне він того хлопця, чи ні. І це було зовсім випадково, збіг обставин.

Коли Женя вже закінчів з їжею й з намаганнями перестати так багато думати про незнайомця, розуміючи, що ЦЕ трохи не є окей, пішов в вже своє ліжко, а не на диван. Він занадто довго, як для нього, ні з ким не мав полового контакту.

– З цим потрібно закінчувати. В суботу в клуб. З друзями. – на повному серйозі прошепотів Женя.

Після недовгого часу, близько 15 хвилин, чоловік знову заснув.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            7:15

*бзз,бзз*
“Вставай, пий чай з молоком, молися на теплий душ… ”

Женю розбудив будильник, а пісня, яка була на будильнику ставала просто нетерпимою. Але набравшись сил, чоловік вимкнув його та встав, почав знову збиратися. Сьогодні була п’ятниця, і на весь день у нього тільки декілька лекцій по одній темі.

Чоловік зайшов до ванної кімнати. В зеркалі на нього дивився чоловік з невеликими мішечками під очами, розкуйовдженими в усі боки кучерями й в пом’ятій, зрозуміло чого, сорочці. “Цікава картина” – подумав, а після посміхнувся Женя.

Коли Женя зібрався, він заліз в інтернет, щоб знайти, який автобус чи маршрутка їде до того інституту. Трішки здивувавшись та заспокоївшись, чоловік прийшов до тієї самої зупинки, та чекав свого звичайного автобуса. Погода трішки заспокоїлась, чи це так здавалося, на землю виглянуло сонечко.

І знову брюнет згадав учорашній вечір. Женя сидів на самому початку автобуса, тому не знав хто позаду, а дивитися було якось не комфортно. “Ну а вдруг”- чоловік намагався себе провести. І все ж таки цікавість перемогла, але позаду були тільки якісь бабуськи.

Трішки розчарувавшись, Женя повернувся назад.

8:20

– Доброго ранку, Євгене. – чоловіка одразу привітали, як він зайшов в хол. – Ходімо, я вас проведу до класу, де будуть проводитися лекції.

-Доброго й вам ранку. – швидко сказав, коли його вже за руку вели крізь натовп студентів.

В класі було досить просторо та, на диво, тепло. Вікна були закриті, щоб світло не заважало показу презентацій. По стелі було багато звичайних люмінесцентнатних ламп.

– Ось, – розвів руки в сторони, показуючи клас чоловік, на вигляд років 40-ка, – у вас сьогодні 4 пари, кхм, лекцій. Всі підряд. 1 пара о 9.00 і до 11.00…..

Женя записав собі розклад і почав підключатися до проектора та іншого обладнання. Близько 8.50 вже почали збиратися студенти. Вони сідали групами, спілкуючись між собою або сидячи в телефоні до початку. 1 пара пройшла гладко, як і наступні 2-ві.

18.20

-хуууууу…- шумно зітхнув Янович.

До класу все так само заходили студенти, чоловік вже не дуже дивився. Але за 5 хвилин до початку оглянув аудиторію й помітив знайоме лице, а потім зхопив погляд від нього. Женя зніяковів вже в друге.

Лекція пройшла чудово. Молоді студенти почали збиратися та швиденько покидати клас. Помітивши, що Чорний Король направився до виходу, Женя його зупинив й сказав трішки затриматися.

Коли в класі не залишилося нікого, крім них, блондин подав голос:

– Не гарно дивитися так довго на людей, навіть якщо погляд не помітний. Я його практично відчував. – наче відрізав.

– О, вибач, не міг відірватися. Як тебе звати? – запитав Женя, хлопець вже знав як його звати, адже він представився студентам на початку лекції.

– Лекція наче вже закінчилась. Нащо тобі моє ім’я? – брюнет трішки здивувався через звернення на “ти”, але не продав уваги, продовжив мовчати, чекаючи відповіді. – Спартак Суббота. Спартак – ім’я, Суббота – прізвище, для обдарованих. -додав останнє для допитливого погляду чоловіка навпроти.

Женя та Чорний Король стояли по різні сторони кафедри. Трішки опершись ліктями в неї й наклониши торс тіла Янович промовив:

-Приємно познайомитись. Суббота сам-а мене зустріл-а. – трішки зі смішком сказав брюнет, згадуючи свої нічні посиденьки.

– Тож, що ти хотів? – запитав блондин вглядуючись в очі навпроти.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            Далі буде…