Аспірин

Бета:Rin Okita

                                                                                                І незаможні, і багаті – ми всі однаково потрібні, – сказав патологоанатом і витер скальпель об штани

В цілому над цім трупом довелося заморочитись і подумати.

Та ні, до того, що причиною смерті є страшний передоз звичайного аспірину, ми додумались швидко – не дурні ж у нас працюють. Плюс аналізи крові і вмісту шлунка. Деяку проблематичність склало визначення безпосередньої причини смерті. А вірніше навіть не так – причина – гостра кровотеча – була ясна, як білий день. Залишалось питання: якого роду кровотеча, оскільки їх було дві – одна маткова, через викидень, а інша шлункова, через гостру обширну ерозію слизової, що супроводжувалася множинними виразками – типова аспіринова кончина.

Скільки крові з матки витекло, ми виміряти не можемо, а щодо шлунку – запросто. Виходить, що шлункова кровотеча була тяжчою, а маткова лише доконала дівчину.

Взагалі аспірин – штука серйозна, яким би безневинним препаратом його не вважали. Аспірин, особливо в великих дозуваннях, помітно порушує згортання крові. До нього б на “ви”, а не жерти у разі чого.

***

Що вона вагітна, Дженіс зрозуміла тиждень тому. Один сумнів її картав – це місячна вагітність, чи двомісячна? Взагалі, не мало би бути і місяця, хоча остання менструація була короткою, але в дві серії. В перший день щось помазало а потім три дні нічого, а потім щось таке текло дні так два. Все ж, напевно, такі місячні – у неї частенько траплялось: то цикли зіб’ються з незрозумілими затримками і без приводу, то за три-чотири дні пройде і нерясно так, майже сухо, а то навпаки – як ливане, та ще й на цілий тиждень.

Чула вона, що навіть при вагітностях таке буває. Он Кара з їхньої групи до третього місяця ходила і думала,що не залетіла. Але зараз Джен знає,що до чого – двотижнева затримка, дуже схожа на один момент з її життя. Хоча і місяць тому був один моментик. Але, схоже, тоді обійшлося чисто, не те що зараз.

Останнім екзаменом була математика – найтяжчий екзамен на літній сесії. Штудіювання дикої суміші вищої математики і фізики, приправленої деякими наворотами інженерної справи, дуже виснажило Дженіс. А ще додайте панічний страх, який вона відчувала перед цим предметом, п’ять практично безсонних ночей, міцна кава і цигарки ледь не цілодобово – і ви зрозумієте силу Джениного стресу. Далі був екзамен, де вона ледь не беркицьнулась без пам’яті від хвилювання.

Приймав Інтегралич, старперчик-доцент. На власний подив, вона відповіла дуже навіть добре, а Інтегралич, помітивши її сильну схвильованість, розмилувався і буквально за красиві оченятка звільнив від тяжких додаткових завдань, спитавши для виду якусь очевидну елементарну фігню.

“Відмінно”

Вона так боялася завалити сесію, а знову вийшла кращою з дівчат у потоці. “Завалити” для Джен аж ніяк не означало “не здати” і пролетіти зі степухою. Вона давно сиділа на завищеній, а за звичайну вона і зовсім не переживала. В понятті Джен завалом вважалася оцінка “В”. Серед дівчат вона беззаперечна лідерка, та й серед хлопців, мабуть, теж, за винятком Остіна.

Він он вихваляється своїми А+ з автоматом по Метаналізу, а як глянути в заліковку, то там теж саме, що й у Дженіс.

Не дивячись на втому з останнього успішно складеного екзамену, вилітаєш буквально на крилах щастя. Пекло позаду, а від сесії до сесії студенти живуть весело! Дженіс хоч і була відмінницею, але це не означало, що вона сиділа вдома, обклавшись підручниками. Дівчина буквально пританцьовувала, виходячи з головного корпусу і всілася перекурити на парапеті. Блаженний момент.

Тут поряд з’явився Остін. Він здавав Бісектрисі – професорці-злючці, яка недолюблювала амбіційних хлопчаків, і, казали, славилася відбитими феміністичними поглядами. Але,судячи з сяючого обличчя Остіна, з екзаменом у нього був порядок.

– Привіт, Дженіс!

– Привіт, Остіне.

– Ну, як справи у нашої Софї Ковалевської?

– Схоже, так само, як і в Альберта Айнштайна.

Обмінявшись репліками, вони ще трохи побалакали про те, що дісталося в білетах, які були додаткові питання і як довелося викручуватися. Потім перейшли до більш насущного порядку денного: як відзначити кінець сесії? Виявилося, що відмінники – найнещасніші люди: всі інші давно розпланували цей щасливий день, а розумники, сидячи за своїми книжками, про це забули. Піти в кафе і з’їсти там по порції курчати, запивши пляшкою сухого Рислігна або Ркацителі, здавалося найприроднішою необхідністю. Дженіс відчула, як Остін зрадів, коли вона погодилася скласти йому компанію на перекус. Остін подруги взагалі не мав. Жодної з найпершого курсу. Відмінник, але зовсім не зубрила, він був, здавалося, надмірно цілеспрямованим, з нульовою увагою до особистого життя. Вів якусь комсомольську роботу, але для галочки, натомість багато ошивався на кафедрах від СНТ, студентського наукового товариства. Часто ввдвідував на “дорослі” наукові семінари та конференції. Однокурсниці вважали Оста бездушним кар’єристом, але Джанет так не думала – вона бачила, наскільки той щиро захоплюється наукою.

***

Джен в науку не тягнуло, вона вважала, що з неї цілком вистачить навчання. До останнього часу у неї був добрий хлопець, і в плані флірту вона вважалася дівчинкою невакантною. Він був старший за неї, і це літо для нього виявилося останнім – диплом і на розподіл. Їхні стосунки, здавалося, виходили на серйозний рівень, але перед розподілом чомусь усе завершилось. Востаннє вона спала з ним близько місяця тому, а потім настало відчуження. Ні, навіть сварки не сталося, просто обом стало зрозуміло, що продовження роману не буде, а з випуском у молодого фахівця просто почнеться нова сторінка його життя. Фініта ля комедія – Дженіс ставала вакантною. Були деякі сумніви щодо того, чи чисто вона з ним розпрощалася. Справа в тому, що вони раз переспали без контрацепції, але Джен рахувала за календарем, і виходив безпечний період. Хоча з її часто плаваючими циклами за таке поручитися складно. Принаймні, на сесії вона вже про це не думала. Ну пройшли малесенькі дивні місячні, які вона списала на звичайні нервові переживання перед іспитами. У всякому разі, коли вона сиділа з Остом в “Орбіті”, наминаючи за обидві щоки соковите курча і запиваючи його кисленьким “сухачем”, то проблема зальоту її зовсім не хвилювала.

***

Остін виявився галантним і впевненим у собі залицяльником. Ось чого від нього вона від нього не очікувала, наївно вважаючи, що виявить в ньому інфантильного незайманого, котрий губиться в таких питаннях. Пообідавши, вони вирішили пішки пройтися до гуртожитку студмістечка, а по дорозі довідалися про найближчі плани одне одного. Жодних планів не було. Обоє виїжджали через день – Джен до своєї студентської відпустки, а Остін до будзагону. Так вийшло, що вони обрали різні потоки. Дженіс до будзагону вирушала після відпустки. Обом завтра треба здати книжки і підписати бігунок. Але це завтра. А сьогодні треба розважитися. Виявилося, що Ост жив у кімнаті з якимсь арабом та першокурсником. І той, та інший сесії здали кількома днями раніше і вже звалили. Сусідки Дженіс Остіну були добре відомі – дві дівчинки з їхнього курсу. Відповідно, початок їхніх відпусток і будзагону збігався з її. Отже варіант “жіночої фатери” відпадав. Подальше проведення часу уявлялося просто, нехай і дещо буденно. Треба зазирнути в гуртожиток, щоб кинути заліковки і переодягнутись у щось джинсово-прозовіше, ніж костюм і строгу сукню. Потім знову зустрітися і вирушити вбивати решту дня – подивитися, що йде в кінотеатрах, а якщо нічого нормального, то просто поблукати в парку, наприклад. По дорозі купити пляшку коньяку на вечір, а потім усамітнитися в порожній кімнаті Остіна, щоб “спокійно подивитися телевізор”. Джені раптом серйозно подумала, що в такий добрий і класний день Оста непогано трахнути. Чомусь саме так дівчатка-студентки говорили про культурних хлопчиків, а не навпаки.

***

Кіно виявилося скрізь погань, у парку гуляти довго не довелося, бо пішов теплий літній дощик, а пляшку вони вже купили. Лишалося повертатися й “дивитися телевізор”. Схоже, Ост цілком уловив настрій Джениних думок. Хоч і абсолютно тверезі, вони вже цілувалися взасос, і Остінова рука не спадала з дівочої талії. Прийшли до гуртожитку. Відкоркували пляшку, увімкнули телевізор. Буквально символічно пропустили трохи, ледве вкривши денце склянок. Схоже, що особливої ​​любові до коньячних виробів ні в нього, ні в неї не було. Поговорили про життя, торкнулися делікатних тем і натякнули одне одному, що з такого початку можна і серйозно закохатися. Такі натяки сильно стимулювали статевий потяг, і наші відмінники трахнулись. Але був один неприємний момент – Джен була на піку своїх залітних днів, а в Остіна зовсім не виявилося презервативів. Ось що означає повністю присвячувати себе навчанню. Обціловані й роздягнені, вони й думки не допускали, щоб тягнутися в аптеку за контрацептивами. Дженіс пошкодувала, що сама не купила, коли гуляли. Лишалося сподіватися на чоловічу холоднокровність, витримку і свідомість – Джен попросила в неї не кінчати. Остін пообіцяв. Але не зробив – не встиг. Дівчина спробувала щось із народних прийомів. Вона змусила Остіна відвернутися, а сама дала туди крапельку шампуню і як могла протерла куточком простирадла. Про те, щоб іти в душ у чоловічому гуртожитку, і мови не могло бути. Там неприємно пощипало, може справді мило захистить? Не варто сильно переживати, і Дженіс блаженно заснула до ранку в обіймах Остіна.

***

Наступного дня вони знову провели разом. Сходили до бібліотеки, поздавали білизну, підписали скрізь бігунки та занесли їх до адміністративного корпусу. Там же отримали відпусткову стипендію – ще одна маленька радість. Потім сходили до аптеки, де Остін купив пачку презиків. Все, тепер можна не боятися, і друга ніч виявилася набагато кращою, ніж перша. Вранці Дженіс проводила Оста до стадіону, куди збиралися будзагонівці, всі у формених куртках та з рюкзаками замість звичних валіз. Поки не підійшли автобуси весь потік з цікавістю розглядав нову пару, зустрічалися здивовані усмішки і цілком заздрісні погляди. А потім подали транспорт, і студентство з піснями поїхало будувати корівники. Джен помахала рукою і засумувала – знову зустрітися з хлопцем вона могла лише через довгі три місяці, після місяця відпустки та двох “трудового обов’язку” на благо соціалістичного сільського господарства. Увечері вона сіла на потяг і поїхала додому, до тата та мами. А до кінця відпустки зрозуміла, що залетіла.

***

В свою проблему вона посвятила Люсі, найкращу подругу. Справа виходила погана. Остін, звичайно, хороший хлопець, дуже розумний і серйозний. Але зустрічалася з ним Джені лише два дні. Його будзагін зараз у Казахстані, і піди зрозумій, а чи не повернеться він звідти зі штампом у паспорті та свідоцтвом про шлюб – будзагонівське життя такі викрутаси цілком допускало. Потім начебто вони сподобалися одне одному, але тільки й усього – жодними обіцянками вони себе не пов’язували і розлучилися, нехай приємними, але вільними людьми. Тобто попереду одна невизначеність. Ще гірший варіант, якщо вона залетіла від екс-кавалера. Тоді вагітність вже понад два місяці. Дженіс була чесною дівчиною і вважала, що шантажувати Оста чужою дитиною, нехай навіть і з 50% ймовірністю його батьківства неприпустимо. Але де ж вихід? Вони тільки приїхали, і до кого тут звернутися. Та й чи можна взагалі тут зробити аборт? Скоріш за все ні. І тоді Люська дала їй одну просту пораду – аспірин. Дві пачки на кишку і одну всередину.

***

Взагалі дивуюсь, як розумні дівчата могли піти на таку дурість. Видно, медицина та прикладна математика – речі з різних вимірів, без перетину в нашому тривимірному просторі. Джен випила дві упаковки аспірину, а одну упаковку запхала до себе в те місце. Без папірця-конвалютки, звичайно, одні пігулки. Для простоти рішення ми завдання спростимо, надто вже незвичайна фармакокінетика “перетравлювання” у піхві, тому порахуємо просто: аспірин йде по 0,5 г “на колесо”, дванадцять таблеток в упаковці, всього 18 грам ацетилсаліцилату на шістдесят кілограмів жіночого тіла. Скрутив живіт і з’явилася страшна печія, а потім розвинулося саліцилове сп’яніння – вельми прикольний та ейфорійний стан. Токсикомани, з якими мені доводилося розмовляти, описували аспіринову інтоксикацію, як приємнішу, ніж алкогольну або барбітуратну. Дженіс не було погано, їй було добре. Блювотний рефлекс трохи пригнічений, больовий поріг помітно знижений. Коли ацетилсаліцилова кислота роз’їдала шлунок, вона нічого неприємного не відчувала. А от коли зламалася тонка біохімічна машина регулювання агрегатного стану крові, тобто кров почала сочитися через стінки судин, було вже пізно. Блок простагландин-простациклінового комплексу “запустив” матку, і та почала “працювати на викидень”, що швидко додало темпу крововтраті, адже кров уже щосили текла зі слизової шлунка. Дженіс захихотіла, трохи потяглася і померла.

***

До речі, дарма вона так. Термін її вагітності виявився лише трохи більше місяця. Відповідно, Остін був татом. І того дня вони практично не пили. Так, добра пара могла б вийти, а які були б діти з такою спадковістю! Ех, дурні мрії…