Аріель- фея води і не тільки

Ранок почався в дівчини з чудової кави . Вона любила такі ранки. Вони наповнені спокоєм і затишком . Батьки з самого ранку пішли на роботу , вона залишилась сама з собою в цій квартирі. Її кімната була для нею чимось особливим. Це був її світ. Особистий світ. Вона любила його , як ніщо в світі.Це мало не єдине місце на світі, де дівчина відчувала себе безпечно. Так, в неї була присутня параноя ,але це не дивно. Вона пережила спробу згвалтування. Як би це не звучало,але це справді так. В віці 15 років вона пізно поверталась з дня народження не дуже людною вулицею, де до неї і причепився якийсь алкоголік. Проте батьки Аріель не знають про цю історію ще до цих пір,так як тоді її врятував високий шатен,  завдяки якому наша дівчинка-підліток зараз так активно займається музикою.

В школі все , як завжди. Взагалі , школа -це місце суцільного шуму і бурного життя. Там постійно щось відбувається , постійні плітки і взагалі. Але ,як я вже казала , школа не була для Арі пріоритетом. Її пріоритет- музика. Вона неймовірно творча людина ,тому вивчати всі ці корені і формули їй було асолютно ні до чого. В класі в неї були досить непогані стосунки з однокласниками,, вона з ними добре спілкувалась, але прям близьких друзів в неї в класі не  було. Вчителі любили її , бо вона була милою і приємною дівчинкою ,розумною і тому подібне.

Аріель поставила свій рюкзак біля парти на підлогу і сіла біля Рубі. Рубі- середня зростом блондинка з блакитними очима. Вся школа в неї закохана , і це навіть не перебільшення. Вона приємна в спілкування, з гарним почуттям гумору, прекрасним відчуттям стилю і взагалі в неї було все , що потрібно ідеальній дівчині.

-привітик

-привіт-швидко і на такій ж веселій хвилі,як я Рубі , відповіла Аріель.

-знаєш що? Сьогодні до нас новенький прийде.

Новенький? Так, саме так.Високий ,широкоплечий шатен з карими очима і світло-коричневим волоссям. Спортивний стиль одягу, венисті руки, осліплююча посмішка і все це в одній людині. Уявляєте собі?Він сидів за останньою партою в ряді біля вікна і слухав музику.

-давай після уроку підійдем і познайомимся?-запитала Аріель. Вона хотіла з ним познайомитись. Звичайно, ви можете сказати ,типу :”в неї ж є вже наче хлопець чи принаймі той , хто точно ним стане…” ,але я вам скажу , що цілком нормально спілкуватись з іншими хлопцями , якщо це не переходить межі. Та і крім того, нові знайомства лишніми не стануть.

-а давай. Він симпатичний такий , може мені вдастся його зачепити.-з посмішкою відказує Рубі.- добре,сідай ,зараз урок почнеться.

Після 45-ти хвилин морального гвалтування вчительки біології вони всеж сором’язливо, але підійшли до новенького.

-привіт,-почала розмову Арі,- я Аріель.-дівчина впевнено простягнула йому руку для рукостискання. ,після чого хлопець її потис.

-я Джері,приємно познайомитись, Аріель.-він посміхнувся їй своєю осяйною посмішкою і поглянув на Рубі.-а ти?

-я Рубі, -вона привітно помахала йому ,але в її виразі обличчя виднілись якісь нотки занепокоєння. Щось тут було не так.

Після знайомства вони якось плавно перейшли до обговорення інших ,більш цікавіших тем. Більше спільну мову з Джері знайшла Аріель, в той час як Рубі стояла осторонь і переважно була просто слухачем, що не схоже на неї. Зазвичай це вона душа команії ,а тут всю ініціативу на себе взяла Арі. Тому після того ,як закінчились уроки , дівчина вирішила з’ясувати в подруги , що сталось .

-Ру, що сталось ? Тобі чимось не сподобався новенький чи мені здалось?

-тобі здалось.-тихо і невпевнено відповіла та. Вона пришвидшила кроки і вже за хвилину її і близько не було біля Аріель, яка стояла і дивилась їй в слід.

Після поверення додому дівчина одразу ж пішла в душ. Там вона просто пів години простояла під гарячим душем і змивала з себе всю втому сьогоднішнього дня. Вона ,на диво, дуже сьогодні стомилась.

В кімнаті вона , в одному халаті , стояла і дивилась на вечірнє місто. Воно заворожує. Коли їй на телефон прийшло повідомлення ,вона сіла на ліжко але повідомлення там не виявилось.Натомість почало відбуватись дещо неймовірне…Те, що скоро змінило її життя…