Архівіст

Темна ніч і лише світло від місяця освітлює Ейфелева вежа. – На це можна вічно дивитися? Ти так подумав? – спитав хлопець зі світлою шкірою і волоссям наше нічне небо
– Ванітаса що ти тут робиш?
– Звісно по тебе дурню – накриваючи Архівіста покривалом – Ось тут холодно –
– Дякую
– Немає за що до речі щому ти не спиш?
– Я просто вийшла подихати?
– кошмари про Луї ?
– … – Ной піднявся і пішов вниз
– Ей Ной почекай – Ванітас побіг за ним – Що сталося я щось не добре сказав? –
Архівіст злапав хлопця і притиснув його до стіни – Яке тобі діло що мені приснилося відчепися й іди до своєї Жанни –
– Що причому тут вона. Стоп ти слідкував за мною? –
– Звісно ні мені Домі сказала – Архівіст відступив і почервонів
– Невже наш Ной влюбився в Жанну і ревнує що я з нею прогулювався – з посмішкою
– Ванітас ти дурень я люблю тебе – з цими словами Ной поцілував Ванітаса.
– Стоп що, а Домі звісно я радий але – Ваніта був занадто збентежений так їхні почуття взаємні, але Домі?
– Домі мені як сестра. А люблю я тебе після нашої зустрічі я почав потроху влюбилася в тебе та ось –
– Ох мій милий коханий Ной який же я сліпий. Я весь цей час думав що ти любиш Домі і я подумав що з Жанною мені буде ліпше, але я зрозумів що ти єдиний – лиш Ванітас закінчив говорити як тут же його почали цілувати в губи, щоки й в плечі.
– Слухай може ми ляжемо в ліжко –
Ной підняв його і поніс у своє ліжко і почав по тихому знімати сорочку. І тут перед очима відкрилося білосніжне тіло яке сяяло під місяцем
– О Ванітас який ти прекрасний я б тебе з’їв –
– Ной можеш мене вкусити але, будь ласка не лізь мені в пам’ять так глибоко –
– Не бійся – ікла встромилися в шию Ванітаса він трохи ковтнув його крові “боже яка вона прекрасна”
– Знаєш Вані ти прекрасний і твоя кров також –
– Як ти мене назвав? – взявши ініціативу на себе і повалив Ноя на ліжко.
– ти занадто довго це робиш –
Він почав ковзати на Ною цим саме зачіпає його статевий орган, а сам почав знімати з себе штани та труси.
Ной не витримав таке катування і накинувся на нього. Дальше вони довго “розважалися” з тілами один одного
На ранок Ванітас проклинав Архівіста, бо його поперек такого не витримала.