Анемони і аерохокей
від Potato_haterAU:Укрреал. Йеннефер не мала пари на День закоханих. Вона запросила Трісс, щоб використати парні ваучери в МакДональдз.
Йеннефер не мала пари на День закоханих. Так вже сталось, що саме в цей день Йеннефер Венґерберзька, яка була самотньою загалом хвилин п’ять відтоді, як їй виповнилось шістнадцять, не мала пари. Чому так сталось — це довга історія, яку студентка-третьокурсниця не мала жодного бажання прокручувати в голові. Все як завжди: засинали разом, а прокинулась вона сама, біля ліжка — записка. Від великого кохання залишились тільки ніякові погляди, якими вони обмінювались, випадково стикаючись на курилці в університеті. Таким вже він був. Таке траплялось вже не вперше, але лють Йеннефер це не гамувало.
За ранковою кавою вона гортала соціальні мережі — нескінченний потік букетиків, валентинок, подаруночків. Дівчину почало нудити від цього нудотно-солодкого лицемірства. Бірута Ікарті виклала спільну фотографію з Сорелем Дегерлундом, хоча всі вже давно були в курсі, що той ділить ліжко зі старим Ортоланом з катедри генетики. Кейра Мец, яка так засуджувала її роман, з усіх сил удавала, що проводила цей день не з Ламбертом. Пінетті, схоже, знову зійшовся з Літтою Нейд, покинувши Сабріну Ґлевіссіґ. Однак остання не довго сумувала і вже знайшла собі когось нового. Навіть у клятої Сабріни Ґлевіссіґ була пара, але не у Йеннефер. Дівчина раптом згадала, що в школі ненавиділа це буржуазне свято, ніякої щирості — тільки капіталізм. Але потім підготовка до ДПА не залишила їй часу на думки про політику, а після екзаменів літній вітер навіяв юній Йеннефер інші настрої, і вже в наступному році вона розповідала кавалеру, який так жалюгідно скиглив на тему дорогих квітів, про невидиму руку ринку.
На жаль, школяркою Йеннефер більше не була, тож дозволити собі прикривати проблеми в особистому політичним не могла. Вона тиждень стоїчно споглядала банери з сердечками та святкові знижки в усіх магазинах. Зрада прийшла звідки не чекали. МакДональдз забив останній цвях в кришку її труни святковими ваучерами для пар. Знижки на два бургери, дві картоплі, два напої — всього по два, тільки Йеннефер одна! Хто взагалі вигадав це дурне свято? Кляті католики. Краще б продовжували приносити в жертву Фавну кіз та цапів. Йеннефер зітхнула, на жертви вона не була готова, але мала сильне бажання прирізати принаймні одного цапа.
Раптом вона згадала, що серед какофонії святкових історій в інстаграмі не вистачало однієї. Йеннефер не була самотньою у своїй самотності! Мала Меріґольд також не мала пари, причому з тих самих причин. Вони були подругами. Принаймні до того, як Трісс вступила в той самий університет, в якому вже вчилась Йеннефер. Потім між ними став він, жертовний цап, причина їхніх проблем. Ґеральт патологічно не вмів бути вірним, бігав від однієї до іншої, і дівчина з цим мирилась, зрештою сама святою не була, поки іншою не стала Трісс. Не складно здогадатись, що кілька виховних розмов позитивно на їхні стосунки не вплинули. Однак вони все ще були подругами, принаймні поки на горизонті не з’являвся Ґеральт.
Тож вони домовились про зустріч. Погода була неприємною. Сніг, що випав напередодні танув, ноги тонули у чвакотинні. Йеннефер подумки лаялась, поки йшла до їхньої Мекки. Це був не простий МакДональдз, він знаходився прямо навпроти університету, тож міг похвалитися своїм внеском в освіту молоді. Саме там Йеннефер весь перший курс крізь біль і сльози продиралась через джунглі лінійної алгебри та океани своїх рефератів з історії.
— Боже, Трісс, нащо ти це притягнула? — привіталась дівчина.
Її подруга виглядала, як завжди, неймовірно: сіре пальто, коричневі класичні штани пасували до її каштанового волосся, а темно-синій светр — до блакитних очей, і якимось чином вона примудрилась не заляпати це все снігом і брудом по дорозі. Трісс вчилась на другому курсі, і за півтора року навчання, здавалось, повторила вже всі варіанти вбрання зі “Спілки мертвих поетів”.
— Це тобі, — простягнула дівчина букет синіх анемон. — Квіткарка сказала, що вони означають дружбу, але я не розмовляю мовою квітів, тож, можливо, вона мене обдурила. І це теж тобі, — Трісс дістала з глибини своєї сумочки синю коробку.
— White Rabbit’s box, — прочитала Йеннефер напис на ній. — Що це?
— Книжковий бокс, — Трісс трималась впевнено, навіть не зніяковіла. — Сьогодні міжнародний день книгодарування — принаймні так було написано на останній сторінці газети «Совєтське Придністров’я», випуск за лютий 86-го.
— А в Німеччині — день душевнохворих — принаймні так кажуть в тік-тоці, — пробуркотіла Йеннефер. — Не варто було. Я сподівалась сьогодні обійтися без цих формальностей.
Увага подруги була їй приємною, але сама вона подарунка для Трісс не мала, і почувалась трохи незручно через це, тому відразу попередила, що, на цей раз, платить вона. В одному замовленні можна було застосувати тільки один ваучер, тож дівчата стали біля різних кіосків і прийнялись оформлювати кожен ваучер як окреме замовлення.
— Бачила історії в інстаграмі Бірути Ікарті? — спитала Трісс, повертаючись до столика з черговим «тентом» з номерком.
— Так. Ніби Сорель Дегерлунд дійсно буде проводити цей день з нею, а не з Ортоланом, — відповіла Йеннефер, фотографуючи букет.
— Хіба що у них стався якийсь розлад. Корал ніби чула від Пінетті, що їхні стосунки стали прохолоднішими, — поділилась новою інформацією дівчина.
— До речі, якщо Пінетті знову зійшовся з Літтою Нейд, то з ким тепер Сабріна Ґлевіссіґ? — поставила Йеннефер питання, яке цікавило її весь ранок.
— Я думала у тебе спитати.
Наступні пів години дівчата витратили на осінт, але до однозначного висновку дійти не змогли. Перервала їхню розвідку повітряна тривога. Вони зібрали залишки їжі в паперовий пакет і зайняли єдиний сухий столик на вулиці. Біля сусіднього столика стояли дві жінки віку вищого за середній і обговорювали Атлантиду.
— Якось прочитала у відривному календарі «Бабусина паляниця 2005», що в катакомбах під Миколаєвом є залишки давньої просунутої цивілізації, — прокоментувала це Трісс.
Йеннефер посміхнулась. Мала Меріґольд завжди була такою. В старших класах вони були у шкільній поїздці в Вінниці. Однак напередодні подорожі Трісс прочитала в книзі під назвою «Найбільш універсальний та повний сонник від великих ясновидців», як викликати Пікову Даму. Повний рецепт був надто складним, щоб його запам’ятати, але там фігурував розсіл. Єдиний вільний вечір у місті вони витратили на пошук консервованих огірків зі складом, який задовольнив би юну магічку. Поки їхні однокласники відвідували алкогольний відділ, дівчата досліджували банки з овочами. І Йеннефер це цілком влаштовувало. Звісно, вона не поділяла захоплення езотерикою, але завжди ставилась до нього терпляче. Своєю чергою, Трісс завжди зауважувала оригінальність і розважливість її політичних ідей. Пікову Даму їм тоді викликати не вдалось. «Наступного разу спробуємо з домашньою консервацією», — бурмотіла Трісс, засинаючи поряд з подругою. Так, в їхньому номері було тільки одне ліжко.
— А там не було написано, чим нам зайнятись тепер? — Спитала Йеннефер, доїдаючи картоплю. Жіночки за сусіднім столом обговорювали, що вона робиться з якогось пластику, тому дівчині ця картопля смакувала особливо добре.
— Може, в кіно? — запропонувала Трісс. — Там новий фільм вийшов, щось про вчителя й ученицю.
— Це тобі календар мая підказав?
— Ні, пост в інстаграмі, — серйозно відповіла Меріґольд. — Щоб ти знала, Йеннефер, календар мая скінчився ще у 2012-му, — вона ледь помітно піджала губи.
Несподівано для себе Йеннефер відчула сором. Останнім часом вона не була особливо ніжною з подругою. Їхні стосунки перетворились на нескінченну гонитву. Йеннефер давно звикла не зважати на те, скількох зусиль вартувало їй постійно відганяти своїх подруг, а особливо Трісс, від нього.
Вперше це сталось наприкінці позаминулого літа. Йеннефер і Ґеральт посварились, а Трісс потребувала когось, хто розкаже їй про університет, провідника в новий незнайомий світ, і на цю роль вона обрала не свою кращу подругу, а його. Йеннефер дізналась про ці стосунки випадково: пара потрапила в кадр чиїхось історій на посвячені в студенти. Вона лютувала, нове пекуче почуття пропалювало їй нутрощі. На наступний же день вона знайшла розгублену першокурсницю, відвела її в куток на курилці й висловила все, що думала. Сабріна Ґлевіссіґ потім ще довго всім переказувала, що у малої Меріґольд після цієї розмови були мокрі очі. Так Йеннефер зустріла подругу в її перший день в університеті, але тоді вона ні про що не шкодувала. А Трісс дійсно полюбився Ґеральт, тільки от він, схоже, любив її не більше, ніж інших жінок, і через кілька місяців знову повернувся до Йеннефер. Трісс драми не влаштовувала, просто відійшла, не заважала, як її наполегливо попросила подруга, могла собі дозволити милуватись ним тільки на відстані, смиренно вислуховувала настанови Йеннефер, коли їй та відстань здавалась замалою. Попри все вони залишались подругами. Вона навіть притягнула ці кляті анемони, пам’ятала її улюблені квіти, теж знала, як боляче бути самотньою і покинутою. Весь цей час гонитва існувала тільки для Йеннефер, Меріґольд навіть не намагалась з нею змагатися.
— Відбій повітряної тривоги, — перебила її роздуми Трісс. — Пішли.
Раптом Йеннефер помітила, що похмурий лютневий ранок перетворився на сонячний, майже весняний, день. Їх оточували щасливі пари, нарядні жінки раділи своїм букетам, чоловіки — звеселялись, отримавши подарунки. Горобчики бавились у гілках. Хмари відображеннями пропливали в калюжах.
Кіно, яке, на перший погляд, здавалось романтичним трилером, виявилось неймовірно смішним. Подруги сміялись на кожній еротичній сцені, насолоджуючись гротеском, впізнавали одна одну в сценах, які так яскраво демонстрували підліткове дівоцтво героїнь, пирскали, коли чоловік з пари, що сиділа праворуч від них, влаштовував своїй дамі серця занудні лекції про те, яким мало б бути це кіно. І які б низькі оцінки фільм не отримав, Йеннефер не шкодувала жодної миті, що вони вирішили піти саме на нього, жодної миті вона не шкодувала, що пішла на нього саме з Трісс.
— А тепер аерохокей! — запропонувала Меріґольд після сеансу. — Знаєш, я зранку читала гороскоп від ТСН, так от мій знак зодіаку був серед тих, кому сьогодні пощастить, а це, між іншим, найточніший гороскоп з усіх, так що тобі не перемогти мене!
Йеннефер не сперечалась, вона навіть не намагалась перемагати. Вона думала тільки, що коли гороскоп від ТСН такий точний, то і її знак зодіаку в тому списку точно мав бути, бо спостерігати таку щасливу, розпашілу від азарту Трісс було справжнім щастям.
— Вони приносили в жертву Фавну цапів, — розказувала Йеннефер подрузі. Дівчата вийшли в прохолодний вечір тільки після сімнадцятого раунду аерохокею, Трісс пишалась своїми десятьма перемогами.
— Чоловік за природою істота полігамна… — почули вони знайомий голос.
— Про вовка промовка, — пирскнула Трісс.
Оратор товк воду в ступі біля бару, поряд ним стояв Ґеральт. Любисток помітив їх першим і прийняв стратегічне речення завершити свою промову, його друга це не вельми засмутило, можливо, він того навіть не помітив — витріщався на букет анемон.
— Якщо ці двоє тут разом, з ким тоді Сабріна Ґлевіссінґ? — здивувалась Йеннефер.
0 Коментарів