Алкоголь, анекдоти про корейців та фантазії

Кості не можна давати спиртне. Навіть на вихідних. Навіть з друзями. Бо тоді, всі його хтиві бажання виходять за межі дозволеного. Але не сказати що Валік проти. Він взагалі не проти всьої цьої бісовщини.

***

Костя міг поклястися, що поки він переглядав акаунт Міхієнко, рука самостійно і без його дозволу, поповзла вниз. І не те, щоб він був проти, але дрочити на фотки в Інсті так, наче йому п’ятнадцять, було якось ганебно, несерйозно і взагалі… Якось не так. Можливо тому, що Трембовецький з радістю зараз був би під героєм його мокрих фантазій. І навіть робив би що завгодно, хоч взуття вилизував би. Головне – це був би Міхієнко, а іншого Кості і не треба було.

От він, грубо зтаскує з чоловіка одежу. Вона тріскається, де-інде рветься, але залишається відносно цілою. Міхієнко одразу фіксує Костю. Його зап’ястки тепер в полоні теплої великої руки Валіка. Різниця між ними не настільки велика, але чоловіку подобається варіант, де йому не дають поворухнутись, зжимаючи його руки і горло. О боже, горло…

Телефон вже випадає з руки і вона, звільнившись, прижимає господарю горло. Костя трохи закатує очі від задоволення, від уявлення, що ця долонь насправді не його. От знову він в своїй в своїй бурній фантазії, де Валік, сковавши йому ремінем руки, відтягує його за волосся від вставшого члена. Костя мружиться. Стоячи на колінах, витягує язика, аби тільки дістати.

“Ти так хочеш відсмоктати? Невже ти дійсно така шльондра, Трембовецький?”

Чоловік злегку киває, дивиться людині зверху прямо у очі. Нахабно, хтиво, показуючи свою готовність.

“Прошу тебе, я-”, – голос ламається, коли Валентин різко смикає за волосся. “Вас, прошу Вас! Дайте мені Вам відсмоктати.” – закатує очі від відчуття натягнутого волосся.

Від того, як веде себе у уяві Міхієнко, десь в паху солодко тягне і Трембовецький готовий кінчити тільки від цього. Валік киває. Уважно слідкує, як спочатку кінець, а потім вже і половина органу зникає всередині чоловіка. Кості хочеться. Хочеться, щоб Валік так дивився лише на нього; гарчав, коли він вбирає до кінця; і як стогне, спускаючи все в горлянку Кості.

Кілька фінальних поштовхів. Чоловік здригнувся, відчуваючи, як тепла сперма заливає руку. І прикрив очі.

“Трясця твоїй матері, Міхієнко…”

***

Сидячи в квартирі вся компанія весело та безбожно бухала. Вибачаюсь, культурно пила. Костя і Валік сиділи на дивані, Коля наливав, а Андрій сидів на голій підлозі, вперто не бажаючи пересісти хоча б на килим. І якщо останні троє були у стані легкого сп’яніння, то Трембовецького вже конкретно так розвезло і він сміявся над кожним вдалим і невдалим жартом. А коли Костя вибухнув з жарту Загайкевича про стоматологів у виконанні Колі, Валік зрозумів, що пора закінчувати алко-паті.

– Ми напевно вже поїдемо. Я відвезу Костю додому, добре? – Андрій нетверезо кивнув, а Коля побажав гарної ночі і почав розказувати Андрію вже одинадцятий анекдот про корейця та собаку за сьогоднішній вечір. Валік навіть хотів би це послухати, але одне конкретне тільце вже почало лізти з обіймами до нього.

– Костя, най тебе перекосило. Не допомагаєш – не заважай. – Бурмотів злий Валік, витягаючи чоловіка з квартири.

***

Валентин Міхієнко героїчно тягнув з п’янки їх товариша, Констянтина Трембовецького, який вирішив що напитись у зюзю натщесерце – це достатньо доросле заняття. Але не розрахувавши на те, що Валіка чомусь стане два в цьому стані, залишив тяжку ношу у вигляді місії “Взути п’яне тільце -> довезти до дому Валіка -> вкласти спати.” Але ціль місії несподівано змінилась, коли вони разом сіли на задні місця таксі. Валік відчував одну нахабну руку, яка от саме зараз, в темній машині і при іншій людині, почала настирно лапати його за внутрішню частину стегна. І Міхієнко продовжував би списувати все на оп’янілість людини поряд, поки не побачив ду-у-уже зосереджене обличчя і очі, які дивилися прямо на нього. Хазяїн обличчя і очей вже не виглядав таким п’яним і здається, протрезвів.

І слідувало би Валіку сказати “Костя, ну що ти робиш, у нас з тобою малі коти, як я буду їм пояснювати твою руку на моєму бедрі?”, але це було… навіть приємно. Тож Міхієнко закусив губу і запхнув подалі про неправильність всього. Слава богу, що милий пан таксист продовжував говорити про погоду і затори, незважаючи на хлопців позаду. І от, рука вже якось дивно почала не просто погладжувати, а стискати вставаючий орган через одежу. В той момент у Валентина Міхієнко почали закрадатись сумління про те, чи справді вони дружать і чи доцільно майже дрочити другу у салоні таксі. І всі його подяки верхнім силам не можна було б описати словами, коли настав час віддавати гроші за поїздку і випадати з машини. Бо ще одна секунда, і він би точно засосав би свого точно-вже-не-друга, дозволяючи точно-вже-не-другу дрочити йому у салоні автівки.

Вже заходячи у ліфт Валік почув тихий голос Трембовецького:

– І, що ти зробиш тепер? – Валік натиснув на кнопку поверху і обернувся щоб підтримати все ще погано стоячого на ногах Костю.

– Зробити що, через що? Ти про те, що майже не почав дрочити мені в тому таксі? Чи про те, що я був не проти? – І глибоко вдихнувши, він притулився вустами до вуст Кості. Руки останнього одразу ж потягнулися до шиї Міхієнко, огорнувши її. Язики сплелися разом і п’яний, чутливий до дотиків Костя застогнав. Ліфт струсонувся, зупиняючись на їхньому поверсі і Валік потягнув чоловіка на вихід, розриваючи поцілунок. Костя ображено застогнав, але його настрій швидко змінився, коли його притисли до дверей квартири. Валентин намагався знайти ключі, паралельно мацаючи всього Трембовецького і виціловуючи шию чоловіка. Костя тримався за плечі, намагаючись не впасти. Ноги його не тримали.

Здавалося, що його стогони розносяться по всьому дому і він намагався закрити рота руками, але виходило погано. Нарешті ключи знайшлися і тремтячими руками Міхієнко почав відкривати замок. Через тремтячі руки і п’яненького Трембовецького, який почав ставити йому на шиї засоси, виходило погано. Збудження давило на штани і Валік стримував себе через силу. Йому до скреготання зубів хотілося зірвати з Кості одяг і заволодіти їм. Двері піддались і вони завалились у квартиру, спітнілі, збуджені і цілуючись як божевільні. Валік почав роздягати Костю, скидуючи осінню куртку. Швидко скинули взуття. Першою кімнатою в квартирі була кухню і Трембовецький затягнув чоловіка туди.

– Секс на кухонному столі? Як банально. – Іронізує Валік, хапає за стегна і підсаджує на обідній стіл. Гладить ноги. Костя мружиться задоволено, починає стягувати з Валентина верхній одяг. Валік не проти, він хапає Костю за волосся. Не сильно, але тримається міцно, погладжуючи по голові. Йому хочеться все і одразу від Кості. Тому він стягує з чоловіка речі – штани і нижню білизну, залишаючи лише светр. Цілує шию Кості, залишає там відмітини – вони обоє вже зовсім трошки п’яні, від алкоголя майже немає сліда. Рука внизу, торкається і гладить вставший член. Костя видихає, упирається лобом у плече іншого чоловіка і стогне.

Рухи стають більш активними, Трембовецький закидає назад голову і стогне. Протяжно і сексуально, від чого у Валіка в очах зірочки. Він відходить до висячих поличок, де аптечка. Міхієнко забирає змазку і презервативи, і повертається до Кості. Той полу-лежить на столі, розпалено дихає. Він притягує до себе Валентина і ще раз цілує, з язиком. Валік виливає собі на пальці речовину і пихає палець всередину. Костя здригається.

– Ти ж хороший хлопчик і витримаєш це? – Каже Міхієнко. Костя, зашарівшись, киває. Закриває обличчя руками і дивиться крізь пальці. Хтиво дивиться, дразнячи терпіння Валіка.

Валентин посміхається і до першого пальцю додається другий. Трембовецький знову здригається, але терпить. Нахиляє до себе за шию і цілує, відволікаючись від почуттів всередині. Пальці поступово додаються. Тепер в ньому цілих чотири пальці, які його розтягують. Один з них йде далі і Костя стогне. Палець мне простату і гладить її. Чоловік видихає, прогинається і стогне. Валік витягує пальці з Трембовецького, проводить руками по талії і стегнах. Костя слухняно підставляється під тепло долонь.

Валентин рве упаковку презервативів, розкатує по члену. І, приставляючи головку до сфінктера, повільно штовхається всередину. Від нетерплячки Костя подається назустріч, і Міхієнко розуміє що зволікати немає сенсу і бажання. Валік нарощує темп і чує протяжний і дуже гучний стон, який п’янить сильніше за все випите в той вечір. Трембовецький жадає більшої близкості з чоловіком і вигинається настільки, наскільки це йому дозволяє його тридцятирічна спина.

В цей момент Валік розуміє що вони більше не друзі, тому що друзі так не роблять. Але з цим вони розберуться потім, а зараз він хапає за стегна свого не друга і залишає безліч засосів на бездоганних ключицях і робить все, тільки б почути ці стогони знову. Костя падає на лікті від несподіванності, коли у Валіка зовсім їде дах і він одним рухом входить на всю довжину свого члена. Чоловік на секунду зупиняється, щоб перевірити стан Кості, і коли чує тихе, скигливе “швидше”, вбивається в одному темпі з Костіним серцем яке, здається, зараз вистрибне з грудей.

Активні рухи не дають Кості оговтатись, він захлинається в почуттях, слині і стогонах. Пальці Міхієнко залишають червоні сліди на стегнах і як, чорт візьми, це подобається чоловікові. Та в цьому сам собі не зможе признатись – бентежно та соромно. Йому подобається тут все: від того як Валік зжимає його тіло, до ритму, в якому чоловік вдовбується в нього. Стогони заповнюю всю квартиру і точно виходять за її межі. Але, на думку сусідів Валіку відверто поїбати, хай хоч думають, що у нього тут оргія.

Кілька товчків і Міхієнко кінчає, а потім доводить рукою і Костю. Костя вигинається і стогне, кінчаючи.

Потім вони декілька хвилин сидять у тій же кімнаті – ліниво одягаються, приводять себе до ладу і курять. Усе це вони роблять у повній тиші. Розмовляти не хочеться. Розбиратись у відносинах, якщо чесно, теж. Валік першим руйнує тишу, кажучи:

– Ідемо спати.

Костя не проти, Костя тільки за. Вони зачиняють на ключ двері, які були чесно забуті падають на ліжко. Валік нагліє достатньо, щоб обійняти за талію чоловіка. Трембовецький не протестує.

Вони обидва поринають у глибокі сновидіння аж до ранку. Але коли Валентин прокидається, то Костю поряд не знаходить. Та і взагалі, у всій квартирі його немає. Валік тяжко видихає. І гадай тепер, що це значить: знищення будь-яких стосунків, чи навпаки?

***

Коли вони бачаться наступний раз на зйомках, Міхієнко бачить почервонілі вушка Кості, коли той намагається уникнути стрічного погляду. Валік посміхається і вже наступної перерви затаскує Трембовецького у комірчину для розмови.

Маленька посвята, бо я автор і так бачу: пірсингу Валіка. І тому, як Валік тримав Костю за волосся і те як виглядав при цьому Костя. (Спойлер: його лице було таким, наче він зараз кінчить.)

Для фону: Superman – Eminem; Desire (Hucci Remix) – Meg Myers; The Weeknd – Call Out My Name, High For This(?)

Примітка: Розкритикуйте, обісріть і обговоріть цей фанфік в коментарях, вказавши на мої косяки. Дякую за прочитання.