Або я або Ремус!

Лана Рауд крокувала до Мародерів. Джеймс вгледівши її штурхнув Сіріуса ліктем і прилизуючи волосся сказав :

– Гей! Твоя любов пливе.

Блек облизав губи, Петтіґру змінив вираз обличчя на нормальний тільки Ремус нездоланно стояв на місці і неворушився. Дівчина підійшла до них і звернулась як на диво до Люпина, всі думали вона прийшла до Гультяя.

– Реме, мені потрібна твоя допомога.- промовила вона. – Я не можу знайти книгу, яку я поклала у кабінеті заклинань, а там неподалеку сиділи ви – вказала рукою на тріо хлопців, що стояли ззаду. – Там ще на ній лежала фіолетова резинка – пружинка.

Сіріуса накрила хвиля ревності і хвилювання. По – перше , Рауд зверталась не до нього, а до Ремуса. По – друге, він хвилювався через те, що та книга лежить у нього в портфелі, а резинка давненько висить в нього на руці. Як вона ще не помітила?…

– Я пам’ятаю, що Сірі… – Муні не договорив, бо ззаду Гультяй дав пенделя.

– я пам’ятаю, що серйозно був зайнятий тоді. Сіріус має це пам’ятати… Правда, Сіріус?

– Так, хтось з Ґрифіндорців заніс твій підручник у вітальню, я думаю зможу його знайти … – промимрив Блек

– О, класно, а де саме він знаходиться? – запитала Рауд.

– Десь між кріслами, я точно не пам’ятаю, можу тобі принести… – почав був Сіріус, але Лана його перебила :

– Ні ні не треба, я попрошу Мерлін Маккінон або мою подругу Фелісіну Тідж.

– А якщо вони будуть зайняті ? – вперше заговорив до Лани Джеймс.

– Ремус знайде. – без зайвих роздумів сказала рейвенкловка.

– Давай я прямо зараз піду і знайду твою книгу . – невгавав Блек.

– Ти так рвешся мені допомогти – посміхнулась Лана. – Пішли.

Ремус почервонів від злості. Йому теж подобається Лана. Люпин стояв. Його очі стали байдужими. Сіріус знав, що вона йому подобається. Він всеодно залицявся до неї… З думок Муні витягла Лана :

– Па – па, Рем! – прощалась Рауд – Ще побачимось.

– Па – Па, Лано… – відповім Люпин.

Лана з Сіріусом йшли мовчки до портрету Гладкої Пані. Сходи змінили напрямок і вони скоротили дорогу до картини.

– Зачекаєш мене тут? Я кулею ! – сказав Блек.

– Без проблем – відповіла Лана роздивляючись картини, що висіли поряд.

Сіріус забіг через отвір за портретом у вітальню ледь не збивши Джеймсову любов Лілі Еванс.

– Вибач, Ліл, я поспішаю…

– Що, Лана під портретом стоїть, а ти намагаєшся викрутитися від того, що викрав її книжку?

– Щ… Так. – визнав Сіріус.

– Я думала ти віддасиш її Рему, він все-таки перший її знайшов … – Лілі скривилась побачивши резинку на його руці. – ти ще викрав резинку…

– Ліл, іди куди йдеш…

Сіріус побіг на гору в кімнату. Він рився в речах і ось, книга Лани. Він побіг назад. Захеканий ліз через отвір в портреті назад. Він виліз і посміхнувся дівчині.

– Ось, твоя власність…

– Ох, дякую, Сіріусе. – Лана хотіла вже розвернутись до сходів.

– Лано… – звернувся Сіріус.

– Що ?

– Я давно хотів запитати… Хто тобі більш подобається?

– Що ти маєш на увазі?

-Або я, або Ремус?! – запитав Сіріус

– Сірі…ее-а… Рем… Ти …Він… Я…

– Ну?

– Я люб…

Лана не встигла сказати. Пролунав шалений крик. Хто кричав ніхто не знає. Учні по коридорах старались знайти джерело звуку. Сірі

ус всею душою проклинав цю подію