556 Результатів у категорії "Вірші"
-
Фанфік
Богине, спи…
Вірш, натхненний дівчиною з моєї улюбленої української фентезі-дилогії – Ґайєю. Уявіть, що Іґніс сидить над її ліжком і заколисує її 🙂 -
Розділ
11.11.23
З вікна тролейбуса всі вулиці однакові Оповиті мрякою, тьмяні, брудні, заплакані І щоб знову не відчувати, я відкриваю вікно Холодно, чи востаннє давно ти відчував тепло Дощ залишає сліди під очима, темні тіні від туші Вулицей без парасольки вільно розгулюють душі Вітер… -
Розділ
17.10.23
Найбільша небезпека восени, Якщо тобі на голову впаде каштан. Коли сидиш на лавці й споглядаєш сни В фрустрації потрапивши в туман Коли біжиш, спішиш або відтіль тікаєш І раптом "бам" і голови нема І гострі кінчики у голову впиває Зима, за плечі стиха… -
Розділ
19.02.24
Моє життя – збірка поезій, виданих за алфавітом Щодня прокидаюсь, щоб припинити боротись зі світом Світить сонце – його проміння занадто яскраве І молодість скоро, немов перше листя, зів'яне Моє життя – нескінченне цунамі в скляній банці Мурашка, раптово навіки застрягла у… -
Розділ
25.07.24
Зіниці розширені, серцебиття – норма Морзянкою каже: "у тебе сім днів Тобі терміново потрібна новесенька форма" Гангрена околиць поглинула праведний гнів Тіло повільно вбирає отруту міста Очі безжально випалює смог Всі ми зроблені з різного тіста Кожен з нас сам собі… -
Розділ
Вітер
Повільно падало те листя полум'яне І його кістки холод сковував уранці. Він десь далеко в полі.. Не один, Його закружить вітер в своєріднім танці. Хотів би він тримати її руки В своїх руках, та замість цього, Стискає міцно він лиш автомат. Воліючи не пам'ятати вже нічого. В…-
222 • Ongoing
-
-
-
Фанфік
Радянський лад
поки рýчій пливе своїм чередом я стиха зітхаю, щоб поділиться гріхом — отож, праведна влада признала мене таким собі зрадником, що розруху несе. в той день же почали гатити дверьми, викрадали людей — так просто, серед пітьми. рукописи вже догорали в вогні, а майор до світанку різав шрами на мені. вдома на мене чекала родина: бідні батько з сестрою, люба господиня. через кілька ночей…-
132 • Jul 5, '24
-
-
Розділ
Місто
Хмарною димкою вкрилося небо; ні, це не туман. Артом болючі крилаті ракети вдаряють по ріднім місцям. Ранок зустріли горем і смутком, тиша зустріла містян, Коли стало видно пожарище люте - світла забракло нам. І все ж об'єднало і горе і лютий, зима, а за нею Весна, у боях…-
53 • Ongoing
-
- Попередній 1 2 3 … 56 Далі