Смирнова Наталія
Фанфіки
1
Розділи
6
Слова
2.8 K
Коментарі
1
Читання
13 m
-
-Кіро! Великий букет бузку, майже повністю заховав обличчя хлопця своїм цвітом, ховаючи його сяючу посмішку від сором'язливих хмаринок на небі. -Ти наче цей бузок, твоя краса така ж тендітна як ці квіти, шкода що, в'януть вони так швидко... -Ну ти чого, дурнику, усі квіти колись…-
2.8 K • Ongoing
-
-
ПочнСніданок у будинку Кіри проходив звичайно. Тепле весняне сонечко, своїми промінчиками лоскотало шкіру, через привідкриті шибки, ноги лоскотав ніжний подих вітру. Мати хазяйнувала на кухні, на весь будинок розліталися запахи , щойно посмажених млинців. Батько ж з самого…
-
2.8 K • Ongoing
-
-
Залишок дня пройшов без пригод. День по трохи поступався своїми правами ночі, розмальовуючі небо аквареллю червоних кольорів. Денний кошмар ще не забувся, вода повинна змити страхи з тіла та душі. Гуркіт води, приємний запах солі та молочка для ванни, розслабляли і без того…
-
2.8 K • Ongoing
-
-
Повні легені води обпікають груди, дихати важко, не видно дна... Спалах... І ось знову і знову блиск леза прорізає груди наскрізь і цей сміх.. Момент облегшення, вона просинається. Пахне димом.. - «Вогонь?!» - дівчина різко підривається. Будинок у вогні.. Дерев'яні сходи та рами дверей…
-
2.8 K • Ongoing
-
-
*** Пустота. Ніяких снів. Просто темно.. Лиш мелодія пісні розриває таку в'язку, наче болото, ніч. Її на перший погляд весела мелодія, несла у собі глибокий сум, який змінював.. Не знаю як описати.. Він був такий, наче майже переможений у бою герой, зібравши останні сили, підвівся з…
-
2.8 K • Ongoing
-
-
Чомусь повіки розімкнулися так легко, ніколи ще не прокидалася такою відпочилою. Сонце пробивалося крізь вікно, несучи з собою купу тоненьких золотих промінчиків, а вітерець, колихаючи півпрозорі штори, створював почуття спокою та вмиротворення. Прокинулась вона одна, кругом…
-
2.8 K • Ongoing
-
