Я тебе люблю

Попкорн: Ключ.

Ключ: Мм?

Попкорн притихли на момент. Вона не знала що їй краще сказати. Правду чи видумати щось? Ключ помітила що щось не так, та перестала вертіти своїми руками.

Ключ: Що не так подруго?

Попкорн глянула в її занепокоєні очі та із глибоким подихом почала говорити.

Попкорн: Наша дружба чудова. Ти чудова подруга та я люблю проводити час із тобою, але… я думаю що…

Вона замовкла. Їй страшно визнавати її почуття до Ключ. Ключ тої ж статі що й вона. Чи буде це правильним рішенням?

Ключ: ти хочеш перестати-?

Попкорн: Ні-!

Перебила вона її.

Попкорн: я просто… я.. я відчуваю до тебе інший потяг ніж до інших. Ти так і маниш мене до себе. Я хочу бути із тобою довше ніж із ким небудь. Я хочу тримати тебе в руках та не відпускати. Кожна секунда із тобою приносить мені більше щастя ніж хтось інший. Я-я думаю що…

Секунди тиші пройшли перед тим як нарешті визнати це.

Попкорн: Я тебе кохаю Ключ. І-І я хочу щоб ми зустрічались.

У Ключ не було слів, лиш думки про відповідь. Яка була б правильною? Чи варто їй сказати це так чи інше? Але згодом слова почали виходити самі на зовні.

Ключ: Я почуваю схоже. Мені хочеться чути твій голос постійно. Ти даєш мені бажання на розмову та твій дотик ніжний як пірʼїнка, коли дотики інших нагадують стару цеглу. Я б.. я не проти з тобою зустрічатись. Я ХОЧУ із тобою зустрічатись.

Вимовила Ключ. І секунди не пройшло як вони двоє почервоніли та почали показувати сильні емоції. У Попкорн почало бути чутно маленькі підриви кукурудзи всередині, коли у Ключ збільшилась температура її металу. Вони обидві дивились одна одній в очі поки Попкорн спробувала взяти Ключ за руку. Ключ від несподіванки трохи прибрала свою руку, але не на довго, та як вона простягла свою долонь до руки Попкорн, вони взялись за руки та мовчки сиділи.

Поки не прийшов якийсь дебіл і захейтив їх і їх ненавиділо все село потім.