Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Кімнатка

В кімнатці тліє паличка з ароматом жасмину, Вона непохитно стоїть в чашці з пшоном, Така сама непохитна й господарка кімнати, Але перед цим ароматом вона зомліла, Аромат різко вдаряв в ніздрі цим п’янким запахом церковної благовонії, Неприємно, але з ним душна кімната перетворювалась в щось рідне, до болі тепле. Відразу перед очима бігали дитячі спогади, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ перший

Ми закохані удвох Років з трьох. Я кохаю І вона також, І так уже давно. В житті є та, Хто з народження мене кохає. Сказав я: «Вибач, я обрав. Буду з нею до кінця» У відповідь почув: «Розумію та приймаю, але не забуваю».   Йшли роки Кляті орки прорвалися. «Кохана їдь! Їдь і доньку забирай! […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Війна

Хочу забути цей рік, Як страшний сон, Він для мене був, мов часпік, Я все поставила на кон. Три двійки і нуль, Це було кінцем початку, Пролетіло занадто багато куль, Зачепивши ту юну солдатку. Ракети летіли мимовільно і швидко, Руйнуючи ті нові будинки, Для мене було це, мов в зйомці, повільно, Ламаючи орендовані квартирки. Пулі […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Чи має ще людство надію?

Чи має ще людство надію? Я — не вірю. Вже давно не довіряю словам засуджую та співчуваю… «Ми стурбовані й занепокоєні…» Та чхати хотіли на злочини скоєні Всякі ООНи й Червоні Хрести, Що мали б людей від лиха спасти. Краще святкуймо російської мови день, Якою накази віддали вбивати людей. Вбити курку, кота й собаку, Все […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 2 (Початок кінця)

На дворі теплішає. Сніг сходить. Скільки часу вже пройшло? Тиждень? Два? Місяць? Скільки? Катя перестала рахувати дні після сумної новини. Світ став ніяким. Все відчувалося нереально порожнім. Як ззовні, так і зсередини. Чорно-біле, як в старому кіно. Вона вперше почувала себе покинутою. Наче всі провалилися під землю. Для неї вже ніхто не існував. Тільки ліжко […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Бджола

На останньому поверсі будинку на Банковій, в темному кабінеті, навпроти вікна стояв невисокий чоловік і дивився на нічне місто. Київ лежав у темряві. Десь зовсім неподалік пролунав вибух, але чоловік не реагував. Йшов восьмий місяць війни і він вже давно звик до звуків вибухів. Охорона весь час нагадує йому не підходити до вікон, але краєвид […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Початок

Звичайний ранок, нічого нового. На кухні чути булькання кавоварки. За вікном валить сніг. Три місяці, як брат Катерини – Петро – пішов добровольцем на фронт. Три місяці сповнені страху та панічних атак. Три місяці очікування та сподівання. І ось! Врешті, йому дали відпустку. Завтра він повернеться додому і знову розповідатиме їй дурненькі історії з життя. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вступ

І в цей момент вона відчула, як всі тягарі спадають з неї та летять до прірви. Звісно, Катерина теж падала. Здавалось, всі гріхи, скоєні дівчиною, тягнули її з багатоповерхівки вниз. В голові пролітали погляди жінок, дітей, чоловіків.. Чи жалкує вона про те, що скоїла? Ні. Чи шкода їй тих людей? Ані краплі. Чи тисне це […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вони

Русня прийшла, щоб українців вбити, Громити хати, красти і брехать, Та є такі, хто бачить в них «еліти», Вони з «Ура!» до танку  прям біжать. «Брати», «радня», «у нас єдіний путь» Вони скандують, наче навіжені, «Нам ЗСУ тут нє дают уснуть, Спасі, радной…» – волають ті блаженні. Дають убивцям хліб, питво і дах, І медом […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Кінець

Коли потепліло, батько вивіз в село Пушка, Багіру, Анжелу, Мурчика і Мурзіка. Наступного дня Джесі загуляла. Співала вона так, що вуличний кіт дізнався, що в нашій квартирі є кішка і почав співати під балконом. Весь тиждень ми слухали оперу. Спочатку виходила на балкон Джесіка і співала, коли починав співати кіт, вона тікала, а коли кіт […]FavoriteLoadingДодати до улюблених