Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

І знову кісточка в руках

на табуретці посеред кімнати сидить хлопчина, а кісточка в його в руках старанно й елегантно переміщається по холсту на мольберті залишаючи після себе сліди матової темно фіолетової фарби, що начебто вже більше сходить до синього. лице тримається як можна ближче до кожної лінії на білому квадраті. Його погляд був, начебто він був готовий прямо зараз […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

Проснулась. Я глибоко і важко дихала, здавалось мене накрило тривожністю тотально. Хочу, щоб все це припинилось, благаючи, я подивилась на білу стелю. Мене вже мабуть всоте перетрясло. Я тремтячими руками потягнулась до телефона. Світло засліпило мої очі і я зашипіла. 0:46 Потрібно засинати, бо завтра нарешті побачу своє нове житло. Проте до нього треба добратись, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Спокій у Тейваті

Ти народилася в світі Тейват, в бідній сім’ї Лі Ює. Твій батько помер в Разломі ще до твого народження, а мама покінчила з собою коли тобі було 12 років. Оскільки на роботу тебе не брали, ти збирала квіти недалеко від міста та продавала їх. Але темна смуга твого життя тривала не вічно. В свої 16 […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Погубили нашу любов…

– Люба ти моя, заспокойся, що сталось кінець кінцем?! – в обіймах тримала дівчина свою подругу, міцно стиснувши її від усього світу. Сльози лились і не зупинялись разом з тихим плачем. Біла вишивка була мокрою, ніби в ній гуляли бог зна скільки днів під дощем! Скільки вони так сиділи під деревом вишневим? Ніхто не рахував, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Випадкове торкання

Туга зима і прохолодна осінь щороку не перестають огортати всю земну кулю. Льодовиковий період який не закінчиться. У столиці Китаю, де саме зараз був пік зими, в глибині великого кільця будинків і магазинів яскраво світили ліхтарі і лився запах гарячої та гострої їжі з самих різних вітрин. Магазинчики з їжею традіційно були скрізь і всюди, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ланцюги Безодні

Після довгої подорожі Інадзумою, повернення в мирний Мондштадт був ковтком свіжого повітря. Тут не потрібно було постійно чекати нападу з усіх боків, тут не було агентів фатуї чи кайраги, тільки старі добрі хілічурли та слайми. У самому місті жителі дружелюбно вітали Люмін з її маленьким літаючим компаньйоном, не бажаючи нікого образити, вона кожному стримано посміхалася […]FavoriteLoadingДодати до улюблених