Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Спроба бути нормальними

Йому було дуже незвично відчувати поверхню каміння голими ногами. Він давно відвик від тактильності. Відчуття будь – чого на дотик було незвичайним, але прохолодне каміння під ногами не лякало його настільки, як те що могло чекати далі. Крім білого рушника обережно обгорнутого навколо стегон на ньому не було нічого. Він спирався на ціпок в прагненні […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

моя шкіра існувала тільки там, де ти її торкався

Мара знову не повернулася додому.  Каз дивився у вікно, на якому вона годувала воронів, і вперше, по-справжньому, відчував провину і тугу.  Інеж стільки разів чула від нього, що вона – інвестиція. Незліченну кількість разів їй доводилося рятувати його життя, але для нього дівчина лише вклад, який ще не окупився. Це неначе клеймо, про яке знає […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вразливо, закохано, нормально

“Я цілував би руки, якби я їх тримав Я б хотів змінити все, аби я шанс тільки мав Та ти тікаєш крізь час, тебе вже не наздогнати Одна весна змогла два життя роз’єднати” Цілував би -Ostrovskiy   Каз ніколи не зрозуміє, чому Інеж залишилась з ним. Він купив їй корабля, якого вона так хотіла, хоча […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пелюстки жовтогарячих шрамів

Як клятва, дана в дитинстві: в’язне в горлі, що обпечене полум’ям інферналів. В тебе руки в слідах від кайданів, травмовані ребра — неможливо зробити подих. Кричати б від болю, але шепочеш їй ледь чутно: — Тікай, будь ласка. Прошу тебе. Аліна не чує. В неї темрява в очах. Тремтливі руки, такими самими хапала зі столика […]FavoriteLoadingДодати до улюблених