Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

-1-

Зимова Варшава справді заворожувала. Зеленський повільно крокував вечірнім містом, тримаючи в одній руці американо з молоком, а в іншій одвічно улюблений Мальборо, милуючись містом і снігом, який великими пластівцями вкривав холодну землю. Чоловік відмовився від охорони, пославшись на те, що буде на зв’язку і хоче трохи побути сам. Комік поправив сережку у вусі і дістав […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Повітря височини

Його номер був далі по коридору, через один. Але він до себе не збирався і довелось трохи прискоритись, щоб заскочити в кімнату Володимира до того як двері закриються. Вова здивувався, але пройти дозволив. Він мовчки попрямував до стола, дістаючи з кишені телефон і кидаючи картку-ключ перед собою. — Важкий день… — пробурмотів втомлено і безцільно. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Філобутоністика

Не тікай,  не тікай, милий Вовочка. Хай не сходить  твій усміх з лиця. Вжух і вжух  попрацює голочка Щоб не біг  в сіро-чорні місця.   – Ето я в вашем грусном мірє Малюк, а здєся я Малиш. Опа! – він перевернувся, підняв себе на руках і відірвав правицю від землі, балансуючи на одній лівій. Його […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Будь поруч

Ніч. Всі нормальні люди сплять і бачать десятий-двадцятий сон. Але тільки не Анджей. Надто діяльний польський гарант. Володимир прокидається, навіть не до кінця розуміючи, що конкретно його розбудило, та чує якийсь шум, який доносився з кабінету його чоловіка. Ну як же інакше. Засипаний, розпатланий, він вибирається з ліжка та шльопає босими ногами по підлозі, минаючи […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Гута

– Що ти тут робиш? – Сиджу. – Це я бачу, але чому мені ніхто не сказав, що ти тут? – двері акуратно гупають за спиною. – Я просив не переривати твоїх важливих справ аби не доводилось змінювати графік під мене. – Анджею, не роби так. Ми завжди раді тебе бачити, але… – Тобі, – […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Божественна комедія

Схема класично-проста і зрозуміла як шахівниця. Але від того не легша до сприйняття. Є дев’ять кіл. На кожному з них Анджею бракне повітря, а ребра стискаються все сильніше і сильніше, поки й зовсім свідомість не відпливає від нього. На нульовому дебютному рівні Вова вдає, що спить. Дуда знає цю гру і хотів би, щоб це […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1

Це був чудовий день. Світило сонечко, співали пташки. Саме тоді на мирні українські землі прийшли заздрісні росіяни. Це одрузу же доклали королеві України. Вона була гарною дівчиною з довгим рудим волоссям і блакитними очима. Чудову королеву любили в усіх куточках країни, бо вона була вродлива не лише зовні. – Як вони посміли!? Сволоти! Посеред ясного […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

pas vraimеnt – 2

– Якби він щось зробив, то ми б знали, правда? – Ймовірно. – Хоча і того що ти розказав достатньо. – Погоджуюсь. – Годі, я не твій президент. Не мусиш бути таким беззаперечним. – Профдеформація. – Мене дивує, що ти такий спокійний. – Чого ти думаєш, що я спокійний? – Я не бачу твоєї реакції. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Божественний хід

Президент стояв біля вікна і зачаровано спостерігав за тим, як вітер гойдає розквітлими каштанами і як цвіт, не втримавшись на гілці, стелиться до ніг патрульним. З цього боку Ради добре видно Маріїнський палац, і Зеленський ніколи не втрачав можливості кілька секунд поспостерігати за ним, бо був переконаний, що будівля по-справжньому дихала. Він знав, що там […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Рука Господа

Повертаю свої старі роботи із поміткою “Світ ловив мене, та не спіймав” с: Прибувши в Київ, Дуда норовить першим вискочити з вагона, плюнувши на всі порядки й правила безпеки. На пероні їх завбачливо ніхто не зустрічає. І, напевне, це порушення не одного протоколу: немає ні президента, ні голови Офісу, ні прем’єра, ні навіть якого міністра. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених