маленький король

він їде, не знаючи, хто він і де він його, як дитину, проводять дерева бо в нього така благородна мета а ще по п‘ятах янгол смерті літа   тумани чатують далеко і близько дитина веде своє гадане військо і холодно, й страшно, і ноги в крові… його переслідують мертві й живі   він виріс пліч-о-пліч […]

LandFell

Швидко зібравшись і вибігши з триклятого дому, я направилась у супермаркет, який знаходився доволі далеко від нашого кварталу. Таким чином у мене буде більше часу погуляти, а якщо спитають, чого я так довго, відповім, що в магазині велика черга. Радіючи своєму невеличкому плану, зовсім забула глянути на список продуктів, які мені потрібно купити. Трохи сповільнивши […]

Розділ другий, де в Тіріоні панує неспокій, та що поробиш.

–          Слухай, справу маю. Я тут заклалась і програла. – Інділін з’явилась, як завжди, різко та весело, мов теплий вітер з Валімару. –          Ого.. І що ти винна? – спитала Ліероссе, встаючи назустріч. Вона вишивала в крихітному саду за їхнім будинком, біля її ніг в траву сідали метелики. –          Я маю зустріти когось із принців […]

Обдарованість

  — Мамо! Мамо! Коли я виросту, я хочу робити такий гарний одяг! — радісно защебетав Юрко, підбігши до матері. У руках він тримав журнал. — Боже, сонечко, що ти таке удумав? —  жінка взяла дитину на руки та відібрала журнал з весільними сукнями, що його залишила подруга. — Я хочу, щоб ти завжди була […]

Спогади.

Тепло наших тіл, дарує нам одне з приємних почуттів в світі, це любов. Гіркота втрати, випалює частку нашої душі, ми не помічаємо, як можемо втратити все. Чумі з сумом в душі йшов біля невеликого скелі, щоб хоч якось обдумати цю дивну і таку непередбачувану життя. Сам він ніколи не піддавався сильним емоціям, але дуже сильно […]

ДВІ КЛЯТВИ: РОЗДІЛ ПЕРШИЙ, ДЕ ЧЕТВЕРТИЙ ВТРАЧАЄ ГОЛОВУ, ЧАСТИНА 3

Тут було уже зовсім темно, зорі світили різко та здавались дуже близькими. Тут земля була дика і бідна, повітря – холодне і пахло далеким морем, сухою травою та каменем. Слова ставали повільними і застрягали в горлі. Наче і оку зачепитись немає за що – і дивитись хочеться. І кожен, навіть тихий-тихий подих тягнув за собою […]

Цінуй те, що маєш

Опубліковано на сайті “Світ Фентезі”, однак, тамтешній розділ з творами читачів давно відійшов у світ небуття. Цей уривок не є ні початком, ні кінцем – просто частина з історії. Невелике містечко, звичайні люди і давні легенди, що стали реальністю. За вікном стояла злива. Велику залу трактиру, раз-по-разу перебиваючи слабке сяйво свічок та лампадок, освітлювало спалахами […]

Одна ніч на Івана

Дар’я збиралась до лісу. Сьогодні, на Івана, всі традиційно збирались на березі Дністра, але дівчині там робити нічого було. Певна річ вона вже була біля багаття, ще не вистачало, щоб її звинуватили у відьмацтві. Мати б не пережила, вони і так посваритись встигли, бо донька навідріз відмовилась плести вінки. Ще чого не вистачало, майбутнє заміжжя […]

Дві Клятви: РОЗДІЛ ПЕРШИЙ, ДЕ ЧЕТВЕРТИЙ ВТРАЧАЄ ГОЛОВУ, ЧАСТИНА 2

Їх тренував Койрондо, той, хто бачив справжні небезпеки в світі під зірками, і кого мовчки слухав навіть Феанаро. Він був саме такий, як його ім’я – неспокійний, швидкий, з якимсь мінливим кольором очей. Казав, що був розвідником – та давно, так давно… На цю галявину сходились по одному-двоє, щоб не так було помітно. І все […]

Вечір, що змінив життя

«Тихі, що ваблять до себе хвилі розбиваються об берег, легкий вітерець огортає тебе своєю свіжістю, небо повне зірок, ніби розсипаний чарівний пилок фей, і місяць, сяє так само яскраво, як твої надії і мрії. Як твоє бажання прокинутися завтра і зійти на корабель, і плисти, плисти, і плисти, тихим, грізним, холодним океаном. Бути вбитим або […]