-
Розділ
Розділ 14: Ти більше не він
«Значить, він лежить в приватній клініці ім. Святого Єремії...» - Роман розглядав дорогу через вікно автобуса. Допитавши бідолашного Тимофія, він почував себе не добре. З одного боку, він був радий, що дізнався про всі деталі, з іншого... Він і не припускав, ким насправді може…-
29.2 K • Ongoing
-
-
Розділ
Розділ 13: Я знаю хто ти
- Богдановичу, - зі стуком дверей почувся оклик. - Можна до вас? «Що йому треба з самого ранку...» - злісно зиркнув на двері Роман, і все ж, врівноважено відповів: - Звісно, Тимофій. Заходь. Юний гот з пірсингом у вухах та під нижньою губою тихенько увійшов в спальню вожатого та не…-
29.2 K • Ongoing
-
-
Розділ
Розділ 12: Швидка втеча
Рома мичав в подушку, не перестаючи пручатися, но хлопчина позаду з кожним його опиранням сильніше зажимав тому руки, поки на тих не отворилися кільця синьців. - Що сталося, любий? - усміхнено запитав "місяць" у подобі Антона. - Кілька секунд назад тобі все подобалось, но варто було…-
29.2 K • Ongoing
-
-
Розділ
Частина 11: Нове тіло
Примарний юнак не зводив з того шокованого погляду. - Ти по слухався... Ти відкрив. - Іди сюди, треба поговорити. Привид хотів взлетіти, но пригадав, що з крихтами сил, що лишилися, це буде складно. Тоді він підбіг, захотівши того обійняти, но Рома підняв пальцями мотузочку,…-
29.2 K • Ongoing
-
-
Розділ
Розділ 10: Полонити привида
Рома здивовано глянув на неї через плече. - Звідки ви... - Давно. Ой як давно, - посміхнулася сивенька. - Я почала вивчати твоє майбутнє, відколи помітила, що ти бачиш те саме, що й я. Мені було цікаво, чи не стане це проблемою для твоєї майбутньої сім'ї, і навіть перелякалася... Коли не…-
29.2 K • Ongoing
-
-
Розділ
Розділ 9: Ритуал
Перші промінчики прорізались через грубі штори замку і поповзли по щоках. Роман відкрив очі та скривився, обхопивши руками голову. «Який жах... Голова...Розколюється... Чому все так болить? Де я?» - як тільки він обвів пусте приміщення туманним поглядом, то одразу все пригадав. -…-
29.2 K • Ongoing
-
-
- Хах... Залишитись у холодному замку з привидом чи піти промокнути під дощем... - посміхнувся про себе Рома. - Навіть і не знаю... Вибір в мене не великий. "Місяць", раптом, провів долонями вздовж, по шкірі рук, від чого той встрепенувся. - Припини... Холодно... - Вибач. Я б хотів тебе…
-
29.2 K • Ongoing
-
-
Розділ
Давай поговоримо
По ту сторону столу, у тіні на них гляділи вже знайомі постаті. Чан, Бан Чан якого Ян так полюбив, як людину, як особистість та його тиху гавань. Перед очима проминули всі спогади: поміч у підготовці до екзаменів, похід у парк розваг, нічні прогулянки, відверті розмови… Не хотілося…-
4.5 K • Ongoing
-
- Попередній 1 … 43 44 45 … 132 Далі