-
Розділ
То.. невже це я..
Чомусь повіки розімкнулися так легко, ніколи ще не прокидалася такою відпочилою. Сонце пробивалося крізь вікно, несучи з собою купу тоненьких золотих промінчиків, а вітерець, колихаючи півпрозорі штори, створював почуття спокою та вмиротворення. Прокинулась вона одна, кругом…-
2.8 K • Ongoing
-
-
Розділ
(2)
уже майже наставав новий рік,30грудня, але 11-а клас були в лохах і поки 5ти класники вже тиждень були на канілуках,вони вчились до останнього.Всі обговорювали хто як проведе новий рік. хтось поїде до бабці, хтось до діда, а хтось буде удома кришити салати з мамою. Ніл і Ендрю…-
17.0 K • Ongoing
-
-
Розділ
Микола,Ніл,Валєра (1)
19.36.Сутінки. Мряка. Це слова які найбільше підходять під опис 19-го грудня 2019 року, хоч дата досить гарна та дзеркальна, погода була геть не така. Під дощем, 17-ти річний чорнявий хлопець з світло-сірими очима та двома шрамами на пів лиця, на ім'я Микола повертався з підробітку, у…-
17.0 K • Ongoing
-
-
Розділ
Розділ – 7. Втеча “2”.
Після того як вона познущалася наді мною, то пішла, не хвилюючись, що я можу за цю ніч померти. Біль була гостра. Не те що зламали, мені наче відрізали пальці по корінь, і, враховуючи, що вони були в мене за спиною, і я їх не відчував, можливо... Так воно і було? Я не втратив свідомість,…-
35.7 K • Ongoing
-
-
Розділ
Розділ – 6. Покарання
Сон був страшенно некомфортним... Снилося, що мене помістили в якусь коробку, де я не міг поворушити ні руками, ні ногами чи підвестися. З суцільної темряви до мене підійшла жінка у білому, що дуже мені когось нагадувала... Руки в мозолях торкнулися мого обличчя, і я здригнувся від…-
35.7 K • Ongoing
-
-
Розділ
Заздрість
Єва Я знала, що мене переслідують. Ще відтоді, як опинилась в столиці. Це був хтось досвідчений, бо люди мінялись постійно. Або це був хтось з грошима… Але коли я увійшла до штабу, переслідування урвалось. А що ж таке? Цікаво, чиї то найманці. Але на це нема часу – я запізнююсь. Хоч…-
102.5 K • Ongoing
-
-
Розділ
Пролог
— От лайно. Маттео стояв у тьмяно освітленій кімнаті, відчуваючи нищівну вагу власного існування. Його сірі очі, холодні й порожні, дивилися в темряву, яка шепотіла про його невдачі, жорстоко нагадуючи про злам у житті. Ненависть, вкорінена з дитинства, спершу до батька, потім до…-
320 • Ongoing
-
-
Чому ж це так... Я знову повернулась до старійшин. Чому ж це? Ха-ха, скажу я вам! Знову не виконала свій обов'язок і.. як це часть буває, із за цього загинула людина, адже я була ангелом-хранителем, що мав би захищати невинні душі, що були принесені в цей повний тьми світ. Якби я була…
-
1.7 K • Ongoing
-
- Попередній 1 … 18 19 20 … 131 Далі