Фанфіки українською мовою
    Фандом: .Оріджинал

     

    Звичайний ранок, знову все було як завжди, одягнувшись, перекусивши і зібравшись на роботу, пішла підкоряти сірі вулиці Харкова, які пережили багато, війна саме це змінило місто, колись малою гулявши по цим вулицям, не думала про те що колись їй доведеться покинути все, багато чого вона втратила, були тоді і сльози, маленькі радощі, але коли дівчина була за кордоном в цей період, не могла радіти, коли за кордоном, люди пили каву і раділи життю, а люди в Україні помирали від ракет ₚашистів, це було нелегко для неї, проте згадуючи ці події, дійшла до відділку і зіштовхнулися з напарником:

    – Доброго дня, пані Павленко, чого запізнюємося, можливо щось сталося

    Ні, все добре, а я і не помітила що запізнилася

    – Доречі вас кликало начальство, можливо звільнять вас

    Не знаю, можливо подякують за розкриття справи, а може і переведуть у інший відділ – зайшовши до кабінету, начальник похвалив дівчину за розкриту справу:

    – Ксенія Володимирівна, ви з своїм колегою молодці, розкрили таку резонансну справу

    Ну що ви, це наша робота

    – Так от, з цього дня ви слідча управління поліції в Харкові

    Я? А чому, це через ту справу, так от не треба було цього робити

    – Це не тільки через те, тому що ви вже багато разів, допомагали розкривати тяжкі справи, і у вас є досвід, а вашим напарником буде Марк Володимирович

    А чого він?

    – У нього теж є досвід

    І це через діяльність його батька, так

    – Ні, тому що він чудовий спеціаліст

    Ну так чудовий, то коли мені можна розпочинати зі своїми слідчими обов’язками

    – Та хоч зараз, проте для вас вже є кабінет у управлінні

    Дякую, Георгій Богданович – попрощавшись з вже колишнім начальником, пішла до свого напарника, сказати йому про цю новину:

    Ну що ж, тепер ми з вами слідчі в управлінні

    – Тобто?

    Тепер ми переїжджаємо, до слідчого управління поліції

    – Це через ту справу? Чи ні

    Ні не через ту справу, скоріше всього за діяльність вашого батька

    – Взагалі-то у мене є досвід, і взагалі все це я добивався сам, без його допомоги і зв’язків

    Ну ну, подивимося як ми спрацюємся в управлінні

    – Що ти тепер слідча – сказала це подруга підбігши до жінки:

    Так, тепер ми з тобою будемо рідко бачитися

    – От би мені так, а можливо все вирішилося через постіль

    Настя, ти зовсім здуріла!!

    – Ну пробач, пробач, просто у вас ще нічого не було, того я і подумала, а можливо ти брешеш

    Я тебе зараз стукну, за таке!!

    – Ну вибач, все я мовчу, а тобі удачі з Марком

    Настя!

    – Ідіть вже, Ромео і Джульєтта – і та ледь її не придушила за ці слова, однак Марк її забрав і сказав до неї:

    – Ну і подруга у тебе, чи ти любиш мене

    По перше, чого ви мене називаєте на ти, а по друге, з чого це ви взяли що я вас люблю, я би напевно була в перших числах щоб вбити вас

    – Ну бо я можливо хочу щоб ми стали друзями, і ти все таки мене любиш

    А я не хочу з вами не мати ніяких справ, і я вас ненавиджу, задоволені

    – Пробачте мене що я такий неввічливий, і взагалі я вас перевіряв, і перевірка пройдена

    Придурок ви, а не напарник, пане Бойко

    – Ну такий як є, давайте менше слів, інакше ваш кабінет хтось займе

    Як же ви мене дістали – сказавши це, вона сіла в машину, назавжди попрощавшись з відділком, але коли колеги вже доїхали до управління, позвонила мати і та взяла слухавку:

    Привіт мам, щось термінове

    – Доню вбили твою сестру, тільки що дзвонили з її університету, і сказали що її знайшли у лісі, без голови – сказала це мама плакаючи в слухавку, і почувши ці слова, у неї обрушилася вся земля під ногами, так у неї була сестра, тільки дівчина рідко з’являлася вдома, що тут казати про їхні відносини, це були дві абсолютно різні людини, які не рахували себе за сестер, між ними була завжди прірва, а тепер жаліла що вчасно не змогла помиритися з сестрою, слідча аж побіліла, не сказавши ні слова, проте чоловік занепокоївся і за нього це казав його стурбований погляд, і заговорив після довгої паузи:

     

    – У вас все добре, чого ти поблідніла

    Сестри більше немає, це я у всьому винна – плакаючи казала слідча, чоловік без слів її обійняв, заспокоючи її, і промовив до неї:

    – Тихо тихо, чуєте, ви ні в чому не винні, ми обов’язково знайдемо її вбивцю, і не звинувачуйте себе, я думаю, що сестра хоч трохи але любила вас

    • Я знайду її вбивцю, чого б мені це не коштувало!
     

    0 Коментарів