6 розділ
від Христина Новицька
Ранок, промені сонця заповнювали номер, літня пора неймовірна, для дівчини це була улюблена пора, подорожі, зізнання у коханні, все у цій порі буває, але стук у двері не змусив себе довго чекати, за дверима був її колега, одягнутий тільки у шорти і з голим торсом, вона була одночасно здивована, хоча чому тут дивуватися, чоловіки таке люблять, і нарешті через її довге мовчання вони почали розмову:
– Доброго ранку, пані Павленко, напевно здивував я вас своїм прикидом
А чому тут дивуватися, ви ж такі самовпевнені, що любите тільки на себе милуватися
– Ви на що натякаєте!!
Ні на що, все добре, поїхали краще вже
– Поїхали – зібравшись поїхали за зазначеною адресою, і ті трохи вирішили поговорити поки їхали:
– Ви сьогодні неймовірна, пані Павленко
Дякую пане Бойко, доречі що у вас є на цього Бона
– Багато років тому, Зорін розслідував одну справу і так вийшло що з’явився Бон, він взагалі справжній псих, рік тому навіть пішов добровільно з ним коли той вбив двох охоронців, тому це точно що він вбив Зоріна
З вашої розповіді, я зрозуміла що його треба терміново брати, і я його візьму
– Добре, але я піду з вами
Ні я сама все зроблю
– Тоді будьте обережні, будь ласка – чоловік випадково взяв її за руку, проте відсторонився
Дякую за пораду – і та пішла за адресою, він відкрив двері, і та звернулася до нього:
Доброго дня, ви Бон
– Ви з поліції, звідки ви дізналися де я
У відділку ти все розповісиш – і жінка скрутивши його, викликала поліцію і той відправився до відділку, а вони один одному тільки посміхнулися
– Ну що ж ми свою справу зробили, тепер поліція розбереться
Це точно, і знову довго їхати, доречі забула вам сказати, треба ще заїхати до моєї матері
– Мені зачекати вас
Ні ви маєте піти зі мною, бо як матері тільки розповім за якогось чоловіка, то заводить свою шарманку
– Розумію я так зрозумів, нам доведеться як тому подружжю, притворитися що ми разом
Саме так, як же я не хочу цього робити
– Якщо чесно, я теж цього не хочу робити, але колегам треба допомагати
Дивно чого ви не відмовилися
– Може тому що я вирішив стати трохи добрим для вас
Це виглядає як затишшя перед бурею
– Ніякої бурі не буде, все поїхали – і тоді в повному мовчанні, поїхали до матері, і приїхавши, мати почалася діставати питаннями:
– О привіт доню, це Марк я так розумію
Так мам, це він
Катерина Віталіївна
Марк Володимирович, приємно познайомитись
Взаємно, доню підійди на хвилинку
Що таке мам, я ж казала що не треба було цього
– Доню, якщо ви одружетеся то я вас благословляю
Мама, ні я його не люблю
– От кого, кого але маму не обманиш
Думай що хочеш – і після того вони прийшли, а у дівчини був вже так собі настрій після лекцій матері, помітивши на собі погляд чоловіка посміхнулася, однак їм треба було вже їхати:
Мам, нам вже пора
– От дідько, ну добре, тоді побачимося ще
Я теж на це сподіваюся – обійнявши маму і попрощавшись, сіли в машину і поїхали до Харкова, і почали говорити:
– Не думав що ваша мама, хоче щоб ми були разом
Я їй теж кажу, а вона заводить свою шарманку, ну як і завжди
– Ну що ж справа розкрита, злочинець у в’язниці, а рідні можуть бути спокійні
Це точно і знову довга дорога
– Так і дивно, що ми за час розслідування не посварилися, до чого ж це, пані Павленко
Навіть не знаю, проте миритися я з вами не буду
– А я і не пропонував, і взагалі я робив це тільки через те що ми колеги
Могли би не робити тоді цього, я би пояснила все якось матері
– Ви так схожі на свою матір, тим що ви вперта
А впертість і точка зору, це для вас пустий звук
– Ні, а от те що зараз ми не доїдемо до Харкова
Так давайте проїхали – і тоді вони замовчали, невдовзі він сказав до неї:
– Ви мене пробачте за те, що я вам наговорив
Нічого, все добре
– Може як приїдемо, то сходимо на каву
Ні, давайте якось наступного разу, я ще у відділок хочу сходити
– Як скажете – приїхавши до міста, вже була ніч, і на цій ноті вони вирішили прощатися:
– До завтра, пані Павленко, доречі може вас підвести додому
Ні я сама дійду, і мене подруга обіцяла зустріти
– Проте я все таки запропоную вас підвести, я не пробачу собі якщо втрачу вас як напарника – жінка посміхнулася у відповідь цим словам, і тихо сказала до нього:
Дякую, ну добре можете підвести мене, однак я буду опиратися, якщо надумаєте мене викрасти
– Я не такий щоб когось викрадати, тим більше я би вас вбив морально, а не вкрав
Дякую, що я тепер не можу перейматися за себе – після цих слів, вони поїхали по нічному місту, невдовзі приїхавши за адресою, чоловік побачив сплячу колегу, і просто взявши її на руки, поклав на заднє сидіння, вкривши покривалом і посміхнувся бачачи те як вона солодко спить
0 Коментарів