2.Як ми всією країною ї*али путіна

Вибачте, якщо буде огидно. Так і задумано.

Зараз на экрані ви нічого не бачите. Суцільна темрява. І ось, з’явилося обличчя, підсвічене знизу ліхтариком. Можна було сказати, що його божевільна посмішка простягалася ві вуха до вуха. Погляд наче в маньяка був направлений прямо в камеру.

– Слава Україні! Вітаю з перемогою! Тож почнемо наше шоу, що транслюватиметься кожного вівторка та п’ятниці: “Як ми всією країною їбали Путіна!”

Камера повільно перефокусувалась на темряву позаду ведучого. Здавалось, що там нічого не було, тільки щось схоже дзеркало, в якому відображалося світло ліхтарика. І от позаду з’явилась картинка. Приглушене світло в сирій кімнаті, без шпалер чи якогось іншого покриття. Схоже на бомбосховище, але то звичайний підвал у Маріуполі. Посередині цієї просторої зали огидне тіло. Огидне не в тому сенсі, що воно спотворене, чи мало якісь вади, воно огидне лише своїм існуванням. В роті знаходився кляп, а на голові навушники. А грала там не якась приємна пісня, ні, то була сирена повітряної тривоги. І лунатиме вона там найближчі місяці.

– Тож, шановні пані та панове, сьогодні ви станете свідками ще одного знущання над тим підором. Приємного перегляду.

Четверо кремезних чоловіків закотили в приміщення тяжкий залізний стіл. Вони дуже грубо підняли й кинули на стіл помираючу тушку. Хоча хто дасть йому спокійно померти? Правильно, ніхто. От руки й ноги закріпили в кайданах, до сосків причепили залізні дроти, теж саме зробили й з хуєм.(він вже ніколи не встане або через тортури, або через прокляття) Спочатку через ті провідки бив лагідний струм, але він ставав все грубшим. Напруга збільшувалась, біль ставав нестерпнішим, а мичання голоснішими. Гомілки та кисті виверталист в різні сторони. Вираз обличчя був ніби з фільму жахів. Хоча кому до цього є діло? Це продовжувалось не довго, бо ця гидота не повинна втратити свідомість. Ті самі кремезні чоловіки розібрали цю незамислувату конструкцію, та пішли геть.

З верхнього отвору кімнати, того самого, звідки звисали дроти раніше, простягнулись механічні руки. Вони поставили хуйло раком. Хоча, сил встояти не було, тому поза була доволі дивна, а дупа вище голови(в цілому, як завжди). Одна з рук розкрила анальный отвір, а інша накладала туди таку ж гидоту, як і він сам. То були личинки хробаків, яйця тараканів та гусениць. Потім туди ж всунули анальну пробку та проклеїли її суперклеєм. А далі біло як пришвидшена з’йомка. Періодично з’являлись ці руки та насильно заштовхували їжу до отвору в кляпі. Через деякий невідомий час верхівку зрізали разом із шкірою і потекло гімном в переміш із кров’ю та комахами.

От фокус камери зник та вона перевелась знову на ведучого, який урочисто промовив:

– Наразі наш ефірний час вичерпано. Якщо у вас є ідеї з приводу того, що тут може відбуватися, пишіть нам. До нових зустрічей!