Я тут з тобою

За вікном чути шум кільцевої дороги. Люди поспішають додому в пізній, туманний вечір. Дзвінок у двері. Марго посміхнулася на радощах і побігла в бік дверей. Серце в грудях швидко калатало в очікуванні подруги.

Яскраво червона сукня, легкий макіяж і трохи недбало укладене волосся. Адель виглядала як завжди доглянуто і привабливо. Чоловіки в місті і навіть зрідка жінки не давали їй спокою. Їх погляди були прикуті до її витонченого тіла, результату багаторічних тренувань. Тільки вона знала як важко підтримувати ідеальну фігуру, інші ж вважали це даром природи.

Вона стояла на порозі, просочена дорогими парфумами від Elizabeth Arden. На її обличчі була помітна печаль. Очі злегка прикриті, дихання рівне.

Адель завжди приходила без найменшого попередження. Це повинно було злити, проте ні, це дивувало. В руці вона тримала пляшку червоного вина, явно купленого в дорогому магазині.

Кинувши лише тихе «Привіт» вона пройшла в маленьку квартиру-студію. Вона з властивою їй елегантністю сідає за невеликий столик біля панорамного вікна з видом на нічне місто.

Адель ледве стримує легкий смішок, який мало не злетів з її вуст.

— Ти ж знаєш що сталося, — заглянувши в очі Марго сказала білява дівчина.

Марго не пам’ятає точну дату їхнього знайомства, проте в її голові завжди пролітають спогади з їх першої зустрічі.

Зараз вона нервово здригалася чекаючи почути від подруги довгу розповідь про те, якими жахливими можуть бути чоловіки. Вона часто скаржилася їй на життя, роботу та на інші дрібниці і Марго готова була її вислуховувати.

— Ти сьогодні як завжди прекрасна, — Марго і сама не знала до чого сказала цю фразу. Їй було шкода Адель і себе.

Як давно вона зрозуміла що подруга їй подобається? Напевно, три роки тому. У цій квартирі, після чергового розставання з хлопцем. Зараз Марго досить доросла для того щоб любити хлопчиків без мети … і напевно всю чоловічу стать.

Не можна сказати, що вона відчувала себе лесбійкою, але ця думка проскакувала в її голові ще в шкільні роки.

— Я знаю. Я гарна. Мене люблять тільки за це, — тихо, ледве стримуючи проступаючі сльози відповіла білява.

Марго майже завжди мовчки п’є свій улюблений зелений годину і уважно слухає дівчину, але не зараз. Вона тверда вирішила, що пора діяти.

— Я можу допомогти тобі, якщо хочеш, — владно промовила Марго з ледь помітною усмішкою, сама не чекаючи від себе подібного.

Адель ніколи не напивалася, яким би міцним не був алкоголь і завжди була в тверезому розумі, але зараз обстановка розташовувала до іншого.

— Добре, я згодна…

Від несподіванки дівчина мало не впустила чашку. Нарешті Адель заговорила з нею. Вона була здивована, особливо зараз після довгої паузи.

— Що ти пропонуєш? — тихо запитала Адель, підпираючи обличчя рукою при цьому поглядаючи на подругу з-під напіввідкритих повік.

— Зараз дізнаєшся

Тіло темноволосої Марго охопив дивний жар, слова ніби самі по собі вилітають з горла, занадто невпевнено і різко. Вона вимовляла їх голосніше звичайного.

Далі все відбувалося ніби в дивному тумані. Дівчина спритно підійшла до Адель, яка сиділа за столом і одним рухом притягнула злегка почервонілу подругу до себе.

Губи буквально впивалися у маленький і ніжний ротик, досліджуючи його всередині. Рухи з кожним разом ставали впевненіше і наполегливіше.

Адель не пам’ятає, як вони опинилися на невеликому, але досить м’якому ліжку, як спритні руки Марго позбавили їх від одягу, попутно любовно обмацуючи кожну доступну їй ділянку жіночого розпаленого тіла.

Ніжна Адель, відчувши себе неймовірно щасливою, припадає до невеликих акуратних грудей подруги. Та стогне від невпевнених рухів і ласкавих покусувань.

Марго проникає пальцями туди, де вже палає нестерпне бажання.

Марго ніколи не була грубою, але зараз їй хочеться домінувати над такою милою, сексуальною і ніжною Адель.

Спочатку дівчина діяла ніжно, пестячи чутливі місця, повільно нарощуючи темп.

Адель вже не стогне, лише хрипко зітхає, відчуваючи, як нестерпно солодка дрож охоплює хвилею її всю, несучи розум в невідомий раніше світ насолоди. Жоден секс з чоловіком не давав їй такого задоволення.

Відчувши скорочення м’язів пальцями, Марго, ще трохи ласкаво помучивши палаючу подругу, вийняла їх з вологого лона Адель і потягнулася до свого, адже їй теж потрібна розрядка…

Вони лежали поруч, загорнувшись в махрову ковдру.

Марго з ніжним блиском в очах дивиться на свою коханку, погладжуючи її волосся, свердлячи хижим поглядом її витончене тіло.

Адель, мирно влаштувавшись на плечі своєї подруги, намагається вирівняти дихання, ближче присуваючись до тіла темноволосої.

— Тепер ти задоволена? — запитує Марго, цілуючи дівчину в макушку, викликаючи у тієї приємне тремтіння.

— Так, я отримала те, що хотіла —  злегка сонним голосом відповідає Адель.

Марго нічого не говорить, тихо посміхаючись про себе, тільки продовжує погладжувати волосся дівчини.