чаклувала, ворожила

чаклувала, ворожила. трави, кров, звірині жили —
все змішалось з чорним димом і зібралося в людину.
та забула скибку плоті на пропащому болоті…
обернулись лихом чари, і прокинулись почвари:

перший демон — із полину — б’є мене мечем у спину.
другий демон — звіробою — тягне в пекло за собою.
третій демон — із каштану — вп’явся кігтями у рану.
а четвертий — з живокосту — трощить палицями кості.
п’ятий демон — із цикути — тіло завиває в пути.
шостий демон — із дурману — очі застила туманом.
сьомий демон — ягід вовчих — заливає горло жовчю.
беладони — восьмий демон — насилає смерті темінь.
а дев’ятий — із берізки — плавить кров і ріже мізки.
лиш десятий — з аконіту — заплітає в коси квіти,
кожен дотик — то отрута. тимофіївка і рута,
пізньоцвіт і чемериця розпускаються на лицях,
наперстянка і рицина огортають плечі й спину.
молочай, болотне зілля розривають сухожилля.
бузина росте із ребер, плоть вкриває зелень стебел…

пишний сад — моя могила. чаклувала, ворожила.

21.05.2022